1. «Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовничком».
2. «...Його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. ...Зроду не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату».
3.«Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових...»
4. «... Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити. Тільки йому й роботи, що цілісінькій день їсть (а лопав здорово) та спить. ...Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня...»
<span>5.«Лучалось, наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах».</span>
Посмотри в начале, там когда говорят что-то про Захара Беркута и его сыновей там сразу Максима описывают, а в характер можно вписать всякую ерунду про мужественность, смелость, патриотизм и тому подобное
Михайлик-жвавий сільський хлопчик, з дитинства дуже любив природу. Був дуже допитливий, часто розмовляв з дідусем про рослини, явища природи, тварин. Любив читати, більшість про природу
Наступила нічка,
Не дзюрчить водичкаІ Вже спить котик
Спить мій воркотик
шось таке
На мою думку що в деякий ситуація з треба тому,що хтось наприклад зробив добро він так думав що добро а зробив тільки гірше тому можна відповісти жорстокістю але не вбивати тґ