Жанр: поезія
Тема: розповідь про духовно багату людину.
Головна думка: "Людина нібито не літає...а крила має"
Ідея: уславлення духовних поривань людини.
Художні засоби.
Епітети: "вічного поривання".
Риторичні запитання: "А як же людина?", "А що ж людина?".
Риторичні оклики: "А крила має!"
Рефрен: А крила має.
А крила має!
Анафора: "То буде ...", "У кого...", "або з ..."
Порівняння: "крила, не з пуху-пір'я,а з правди, чесноти і довір'я"
Антитеза: "Землі немає, то буде небо".
Заперечувальне порівняння: "Немає поля, то буде воля", "Немає пари, то будуть хмари".
Щодо особистих якостей, то Іван – справжній народний ідеал героя. Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак або Кротон. Він довго виступав із цирком, і своїми дивував всіх своїми силовими номерами. Неймовірно сильний, витривалий і, водночас, надзвичайно добрий, по-дитячому щиросердий. Тому не варто деяким гострословам називати літературного Івана Силу «Іваном-дурником», адже доброта і щирість – це риси, притаманні українській ментальності, хоча для когось це, можливо, є проявом слабкості та недалекоглядності у нашу цинічну добу. Після кожного двобою Іван щиро переживає за супротивників, шкодує навіть бика з іспанської кориди. До речі, до реального Івана Сили завжди тягнулися люди. Його любили за товариськість, гумор.
Хлопця хотіли спалити селяни,за нього дуже переживала його мати і біжучи до ньоговона впала і з її сліз виріс нарцис і сказав,щоб вона йшла і випустила сина ,бо вже поснула сторожа.Прийшовши до сина ,вона його розкувала і дала йому нарциса .А хлопець пішов аби стати над громом.Вночі над селом спалахнуло вогнище то планетник летів... Так і пердав я цю легенду слово в слово з уст олени булиги.завжди коли мені тоскно,я згадую планетника і дивлюсь на небо і чую дзвони дзвонять
Если надпись билет №9 написана шрифтом 15 мм , то размеры 1 к одному. Чертед в PDF формате во вложении.
Скласти,зв'яжіть,зробити, створили, спекли, згорнули, схвалять, сфотографуй, зший