РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ
<span>Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.</span>
<span>І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав, −
Неначе човен в синім морю,
То виринав, то потопав.</span>
<span>Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясень раз-у-раз скрипів.</span>
«Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям»
<u>Ответ:</u>
Тугар Вовк
Жило було собi тигреня. Воно було Дуже миле й гарненьке. Любило гратися та ïcти м'ясо. I ось одного разу його батьки сказали, що вiн вже доволi самостiйний для того, щоб ходити на полювання з батьком. Й ось настав той самий день. Тигреня та його тато пiшли на полювання разом. Коли ж вони повернулися тигренятку дуже сподобалося ходити на полювання. Та с тих самих пiр маленьке тигреня ходило на полювання з батьком й нiколи не поверталося без здобичi (Конец)
Так хотів би . Адже це дуже позитивна і весела дитина . Він хоч і хуліган , але ніколи ікому не бажав зла
Художні особливості твору.
<span>Повтори: </span>
<span>«Гей, долиною, </span>
<span>Гей, широкою» </span>
<span>«...Женці жнуть», </span>
<span>«Гей..», </span>
<span>«Під ними...», </span>
<span>«...Необачний!» </span>
<span>Риторичні оклики: </span>
<span>«Веде своє військо, </span>
<span>Веде запорізьке хорошенько!» </span>
<span>«...Необачний!» </span>
<span>«Не журися!» </span>
<span>«Під ним кониченько» </span>
<span>Під ним вороненький, </span>
<span>Сильне-дужий!» </span>
<span>Епітети: «зелена гора»; </span>
<span>Звертання: </span>
<span>«Гей, вернися, Сагайдачний», </span>
<span>«Гей, хто в лісі, озовися». </span>