За радянських часів поема «Великий льох<span>» була найменш дослідженим твором Кобзаря. Ставлення Шевченка до тогочасної Росії свідомо замовчувалось. А це була країна, яку О. Герцен назвав «живою пірамідою злочинів». Отже, закликаючи народ до боротьби, Шевченко закликав знищити всю машину поневолення, яка звалась царською Росією. Тому у творах «Чигрине, Чигрине» та «Розрита могила» поет проклинав Хмельницького за возз'єднання з Москвою і підносив роль Мазепи в історії України. Поема «Великий льох» продовжує тему викриття злочинів, скоєних російським самодержавством проти України. Автор розглянув проблеми, які призвели до втрати українцями національної свідомості, а самою Україною — державності. </span>
<span>Поштовхом до написання поеми стали археологічні розкопки могил. Ці дії сприймались народом як глум над його святинями. У центрі поеми — село Суботів, яке колись належало Богдану Хмельницькому і де москалі почали розкопки великого льоху. </span>
<span>Для побудови твору </span>Тарас Шевченко<span> використав характерний для фольклору прийом троїстості. Поема складається з трьох розділів, у кожному з яких діють по три персонажі. Наявність містичних персонажів пояснює особливості жанру твору, адже містерія являла собою драматичний жанр середньовічного театру. У поемі Шевченка також наявні ознаки драми, оскільки мова персонажів подана у формі діалогу. Таким чином, у творі діють містичні (три душі, три ворони) і реальні (три лірники) постаті, об'єднані алегоричним образом «Великого льоху». Він уособлює приховані сили українського народу для боротьби за соціальне і національне визволення. </span>
<span>У першій частині поеми розповідається про три грішні душі, які у вигляді голубів прилетіли на місце розкопок: </span>
Дзвонить батьку син підвечір.
Бідний, ледь не плаче:
- Знов по пальцю молотком
<span> ударив я добряче. </span>
Велет різко відскочив убік і з розмаху вдарив Івана кулаком у груди. Той заточився, але втримався на ногах. Образа
і біль були такими сильними, що Іван, не довго думаючи, з усієї сили тріснув у відповідь. Велет цього не очікував, тож кулак парубійка потрапив йому просто в щелепу. Пролетівши зо два метри, він гучно упав до ніг вражених глядачів. 2. Приголомшена публіка не знала, як реагувати. Кілька секунд панувала мертва тиша. Коли ж він опустив штангу і суддя оголосив, що новим чемпіоном Республіки став Іван Сила, зала вибухнула. 3. Ніч Іван перебув у найдешевшому пристанищі для таких же небораків, як він, котрі не мали де подітися у великому місті. Вуйко Микульця пішов у справах: поніс верховинські гостинці синові, який тут служив у вій-ську. 4. У розкішний спортивний палац набилася купа кореспондентів. Особливо багато їх було з Японії. Там не мали жодного сумніву, що Пацака Макурі стане світовим чемпіоном. Зрештою, тому японці й оплачували поєдинок. 5. Брякус влаштував його у пристойний гуртожиток, де мешкали студенти. По-при грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал. 6. Відважний Фікса не встиг витягнути посвідчення агента 008, як отримав залізним прутом по голові, тихо зойкнув і простягся біля Івана Сили. Нападники тут же накивали п'ятами. На шум у провулку визирнули сусіди, які й викликали поліцію та швидку допомогу.
Я придумала віршиком, получила 12 балів:
Маруся козаків так визволяла,
Що від чоловіка прочухан дістала
"Гей, ти дівко-бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Патріотка бачу ти
Й вирішив тебе я відпустить"
Гей та дівка-бранка,
Маруся попівна БогуславкаТак ізраділа,
Що од тої радості аж оніміла.
І почала одїжджати
Із чужої їй землі,
До рідних батечка та мати (матері),
До знакомих у селі,
Й стали рідні зустрічати
Дівку-бранку, Марусю повіну Богуславку цілувати,
Плакати і обнімати!
там використані стародавні слова, щоб виглядало більле реалістичним продовженням до "Марусі Богуславки"
Загальнолюдські цінності завжди були і будуть безумовною необхідністю в житті людини. Саме такі цінності створюють людину і роблять її відмінною від тварини. Існування цих цінностей може бути обумовлено різними причинами. Людина як біологічний вид наділена здатністю абстрактного мислення, тобто вона може замислюватися про сенс свого життя і робити з цього деякі висновки. Наприклад, люди прекрасно розуміють самі по собі і без жодного примусу, що поважати і з терпимістю ставитися до інших людей – це та загальнолюдська цінність, без якої людина просто не зможе існувати. З усього цього з часом виробилися цінності, закріплені в законодавствах багатьох країн, релігійні норми, а також філософські цінності – наприклад, «золоте правило моральності».
Кожна людина хоче доброго і хорошого ставлення до себе, а значить повинна ставитися так само і до оточуючих. Цей принцип точно так само важливий і потрібний у житті людини, як закони і релігійні норми, оскільки він робить життя людини і суспільства більш простим та справедливим.
