Добро" є одним із найзагальніших понять моралі й категорією етики. Розуміння, спосіб тлумачення, аргументації природи й сутності добра і зла істотно впливають на визначення інших категорій етики і на всю етичну концепцію, оскільки ці категорії основні, фундаментальні. У них найповніше виявляється специфіка моралі, бо саме за допомогою категорій "добро" і "зло" виділяється, окреслюється моральний феномен, тобто моральний аспект діяльності, людської свідомості, поведінки, взаємин людей, їх ставлення до природи.Зміст категорії "добро" іноді ототожнюють із сутністю моралі взагалі, хоча більшість учених розглядає добро як морально-позитивне начало, зло — як морально-негативне, а саму етику — як учення про добро і зло.Добро — найвища, абсолютна вселюдська цінність, причетність до якої наповнює життя людини сенсом, воно стає самоцінним, а не служить засобом для досягнення Інших цілей; уявлення про добро перебуває в органічному взаємозв'язку з ідеалом суспільства і особистості.На відміну від прекрасного (абсолютної вселюдської цінності) добро адресується людині не в художньому образі, а в натуральному вияві.<span>Людині постійно доводиться вдаватися до категорій "добро" і "зло", оскільки без співвіднесення з ними джерелом і критерієм моральних вимог не може бути ні її свідомість, ні громадська думка. За словами В. Соловйова, щоб спромогтися на здійснення добра, необхідно знати, чим воно є насправді. В іншому разі будь-які намагання зробити це будуть лише механічною дією. В історії людства відомо немало подій і фактів, коли хибні уявлення про добро і зло призводили до трагічних наслідків (хрестові походи, інквізиція, фашизм). Тому з'ясування природи та сутності добра і зла є надзвичайно важливою і відповідальною справою.</span>
епітети:
"Дощами мита, перемита,"
"Мій ревний біль і ревний жаль"
метафори:
"Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краї"
"Снігами знесена у даль"
"Між круглих соняхів із літа"
"Мій крик життя на цілий світ"
Ответ:Люди перестають мислити, коли перестають читати"Д.Дідро
"Книги - діти розуму" Джонатан Свіфт
"Книжки - кораблі думки, що мандрують хвилями часу" Френсіс Бекон
"Завдання книг - полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його" Я.Корчак
"Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення"В.Сухомлинський
"Дім, в якому немає книг, подібний до тіла, позбутого душі"Цицерон
"...Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги" Т.Г.Шевченко
"Бібліотеки - це скарбниці всіх багатств людського духу"Г.Лейбніц
Объяснение:Люди перестають мислити, коли перестають читати"Д.Дідро
"Книги - діти розуму" Джонатан Свіфт
"Книжки - кораблі думки, що мандрують хвилями часу" Френсіс Бекон
"Завдання книг - полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його" Я.Корчак
"Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення"В.Сухомлинський
"Дім, в якому немає книг, подібний до тіла, позбутого душі"Цицерон
"...Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги" Т.Г.Шевченко
"Бібліотеки - це скарбниці всіх багатств людського духу"Г.Лейбніц
<span>Великий син українського народу,
геніальний поет, мислитель, революціонер-демократ Тарас Григорович
Шевченко, як художник займає одне із самих почесних місць в українському
образотворчому мистецтві. Шевченко був одним із перших художників, які
прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму
в українському мистецтві. Загальновідомо, що Шевченко був одним із
зачинателів і першим видатним майстром офорту у вітчизняному мистецтві.
Сам він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного
зображення.
Обдарований від природи хлопчина рано відчув
тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою
радістю. Все ними малює: стіни, лави, стіл в хаті і на дворі, в себе і у
гостях. Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї
хати: візерунками розмальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець
любив зображувати птахів, звірів, людей. Коли юний художник намалював
п’яного дяка, то був ним покараний.
Бажаючи оволодіти мистецтвом
живопису, він звертається до шляхетних дяків-живописців, які в
основному заставляють прислужувати їм. Талант художника проявився рано,
значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби
припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до
нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка” датований
самим автором ще 1830році. З цієї юнацької роботи і розпочалась
творчість видатного художника.
У лютому 1831 року на
вулицях столиці Російської імперії – Петербурга з’явилася валка
втомлених людей. Один хлопчина звертав на себе увагу тим, що незважаючи
на зимову пору, був майже босий. На одному чоботі підошва відпоролася і
була прив’язана мотузкою. Це був кріпак поміщика Енгельгарда Тарас, який
разом з іншими прибув до столиці. У Петербурзі доля Шевченка круто
змінилась. Пан вирішив мати власного кваліфікованого майстра і 1832 року
він віддав Шевченка у майстерню на навчання до одного з кращих
художників-ельфрейщиків В.Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки.
Перші спроби в цьому напрямі були невтішні, однак справжнє систематичне
навчання почалося в майстра і це подобалось Тарасу. У 1836 році
закінчився термін контракту, але Шевченко залишається у Ширяєва,
очевидно, вже в ролі найманого робітника-підмайстра.
Через
нестачу денного часу і заклопотаність, бажання стати справжнім
художником, змушувало Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і
змальовувати статуї. Тут відбулась перша зустріч Тараса із своїм
земляком – художником І.Сошенком. Сошенко зацікавився обдарованим юнаком
і вирішив допомогти художнику-початківцю на його тернистому шляху.
Сошенко дав йому поради і консультації, а потім знайомив з видатними
діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем
Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном
Гребінкою),спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з
кріпацтва.
Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії
мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова, Тарас
переходить з класу в клас в числі кращих учнів. У малярстві він робить
дедалі помітніші успіхи. За час навчання в академії його тричі
нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і
живописні твори. Тарас мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися
із всесвітньо відомими шедеврами малярства, скульптури і архітектури.
Та Академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка,
звісно, не було. Друга заповітна мрія – повернутись назавжди в Україну.
</span>
