Дятел звичайний-птах досить великого розміру.один із найвідоміших представників родини дятлових.населяє найрізноманітніші лісові ландшафти палеарктики від канарських островів і північно-західної африки.майже скрізь є звичайним,численним видом.нерідко селиться у межах населених пунктах-парки,сади...як правило,веде осілий спосіб життя, і лише на північній межі ареалу в несприятливі роки здійснює масові кочівлі в сусідні регіони.
Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори, які присвячені знаменитій історичній особі, значній історичній події або безименному герою таких подій. Історічні пісні з'явились у 15-му столітті, коли український народ боровся з турецько-татарськими загарбниками. Багато історичних пісень присвячено визвольній боротьбі українського народу за часів Б. Хмельницького, стихійним селянським повстанням, тощо.
Вперше назву «історичні пісні» використав у середині 19-го століття Микола Гоголь.
Історічні пісні успадкували традиції як героїчного епосу часів Київської Русі, так і українських дум, з якими у пісень є чимало спільних рис.
Серед художніх особливостей історичних пісень - виражена епічністьтвору, однакова кількість складів у рядках вірша, поділення на строфи, чіткий порядок римування (за схемами «аабб» або «абаб»).Проте ж, найдавніші історічні пісні були не римованими.
Націоналіст.
Вірний, справедливий
Любить, захищає, оберігає.
Саме патріоти змінюють свою країну.
Патріотизм.
Вибирати не можна тільки Батьківщину
Кажуть, що риба шукає, де
глибше, а людина - де краще.
Кажуть, що Батьківщина там,
де м'якіший хліб...
В. Коротич
І їдуть люди часом за кордон - за кращою долею та за грошима.
Але ж іще Шевченко писав:
Немає в світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину...
("І мертвим, і живим...")
Може, й не дуже весело зараз в Україні, але покинути її - те саме, що покинути рідну матір через те що вона, мовляв, хвора. Не вибирають люди матір, не можна вибрати й Баьківщину, як це прекрасно сказав у своєму вірші В. Симоненко.
Коли М. Рильський у справах був змушений деякий час жити в Парижі, серце його линуло додому: "Тужу за вами, солов'ї Вкраїни!". Часом тільки на чужині людина починає розуміти, що для неї означає рідний край.
...цілували
Пил київскої землі
канадці,
Які недавно ще
Українцями звались.
(В. Коротич)
Ні, не можна відмовлятись від рідної землі, якщо ти - Людина. Тим більш, що вона напрочуд красива, наша земля, і краси її та історії не затулять для справжніх людей жодні економічні негаразди. І сьогодні, як за часів Тараса Шевченка
...Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами, над ставами
Верби зеленіють.
І як за часів Лесі Українки "коло сіл стоять тополі, розмовляють з вітром в полі".
Такий само чесний, працьовитий, волелюбний народ живе на українській землі, чиєї "правди сила ніким звойована ще не була" (П. Тичина). Звучить вільно наша солов'їна мова.
Ти сьогодні зазвучало,
Як початок, як начало,
Як озброєння всім видне,
Слово наше рідне.
(П. Тичина).
Зазвучало слово безсмертної народної мови, якої можна навчатися
У трави - веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
(А. Малишко).
Інакше кажучи, мови, якої можна вчитися у всього, що зветься рідним краєм - Україною.
Не завжди легко жилося українському народу, та завжди справжні сини свого народу любили неньку-Україну.
Кров'ю обкипіла вся наша давнина,
Кров'ю затопила долю Україна
(Леся Українка)
Багато скрутних часів зазнала вона протягом своєї героїчної і трагіч-ної історії. Знала поневолення і війни, та знову і знову ставав на її захист України народ, нищив ворогів і відбудовував міста і села, бо любили справжні українці свою Батьківщину попри все.
Для того, щоб бути патріотом своєї держави, треба не співати п'яними голосами "Ще не вмерла...", а потім тікати за кордон, щоб "тинятись по чужбинах, аж доки дідько всіх не забере" (В. Симоненко). І не обвинувачувати у своїх негараздах інші народи - ніколи цього не робив такий беззаперечний патріот, як Тарас Шевченко, або О. Гончар, що казав: "Ми поважаємо патріотизм кожної нації, бо ми самі патріоти".
Треба бути відданим їй серцем і працювати, щоб розквітла вона ще пишніше, ніж зараз. Кожен з нас може зробити у цю справу свій внесок.
Головне, пам'ятати "яких батьків ми діти" і любити Батьківщину більше, ніж власний добробут. Тому я хочу повторити слова В. Сосюри:
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову
І мову її солов'їну.
<span>Всією душею бажаю: живи, Україно, квітни, мужня моя красуне, Україна-пісня, Україна-воїн, Україна-трудівниця!</span>
Твір на тему: Мій улюблений герой - Том Сойєр
Я дуже люблю героя твору Марка Твена Тома Сойєра! Як чудово цей письменник зумів показати психологію хлопчика, його радощі і переживання!
Том Сойєр живе в тітки Поллі, яка і виховує його згідно з пуританською етикою. Саме для нього існують її лайка, дрючок і потиличники. Вона не раз цитує рядок з Євангелія: «Хто жаліє дитя, той губить його». Та не жаліє вона лише Тома, бо він — не такий, як Сід. У цій родині подвійний стандарт у стосунках із дітьми і саме це спонукає Тома бешкетувати, погано поводитися.
Та Том не переймається проблемами тітчиного виховання, він завжди знаходить вихід. Ось тітка загадала йому пофарбувати огорожу. То й що? Бешкетник Том із цього ціле шоу організував і досяг бажаного: усі приятелі фарбували із захватом, а Томові дісталися усілякі «цінності».
Та й недільна школа, яку відвідує Том, не відрізняється методами від виховання тітки Поллі. Тут треба зубрити євангельські тексти — і все. Звісно, Томові не цікаво, ось він і бешкетує у школі, або просто не хоче до неї ходити. А іспити взагалі закінчуються комічно: з горища на голову вчителя Том спустив кішку, яка з переляку дряпалася і верещала, вчепилася кігтями в перуку вчителя і зірвала її, а під нею, виявляється, — лисина!
Том — гарний, дуже добрий, веселий і дотепний хлопчик. Він кмітливий, романтичний, із бурною фантазією, яка штовхає його на пошуки пригод. Взагалі-то найбільше Тома виховує його друг Гек і ті люди, з якими він зустрічається під час своїх пригод. Співчуття, правдолюбства, добра, справедливості він навчається поза школою і родиною.
<span>Чи є зараз такі хлопчики, як Том? Звісно, що є. Майже в кожному з нас живе веселий бешкетник, невгамовний фантазер, вмілий витівник Том Сойєр!</span>
