1.На самому краї села, од вигону, стояла невеличка хатка, вікнами на широкий шлях. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна. Не достатки, а тяжка праця кидалась в вічі. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий; огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті.
2.А й дитина ж то вийшла — на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне... Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. Другі діти жваві, — як дзиґа крутиться, на місці не всидить... Скажеш йому: дай те! дай друге! — як стріла пуститься... Чіпка, як його звали, — не такий, ні! Оце, було, Мотря чи Оришка скаже: «Подай, Чіпко, води!», або — ножа, або — веретено...» То він і почне: «А де ж воно лежить, чи стоїть?» Отак розпитає, повагом устане, повагом піде, підніме й повагом подасть...
Кілька тижнів тому весна встигла несмілим теплом заявити про себе, встигла навіть стерти сліди снігу, що так рясно вкрили землю цієї зими. Проте радіти сумнівному теплу довелося недовго. Усе б нічого, однак цей обман привабив на наші землі птахів – лебеді та лелеки найпершими повернулися на рідну землю, як тільки у небі зблиснув перший весняний сонячний промінь. Після теплих країв для пернатих погода, що панувала над Україною минулих вихідних, – величезний шок і стрес, і часто, перезимувавши та повернувшись додому, птахи гинуть від холоду.
Щодня по телебаченню та у газетах бачимо та читаємо про те, яке лихо спіткало і мігруючих птахів, і тих, які повернулися з теплих країв. Вони найперші потерпають від холодів: у двох селах Вінничини люди рятували зграю лебедів, котрі примерзли до криги; на Київщині люди та рятувальники допомагали лелекам, які потерпають не тільки від холоду, а й голоду. Та ж сама ситуація на Івано-Франківщині та Тернопільщині, де птахів взялися підгодовувати правоохоронці та рятувальники. Та й на Волині люди бачили подібні картини. Наприклад, у Ковелі, на околиці якого було помічено понад чотири десятки виснажених довгим перельотом та неочікуваними холодами лелек, представники громадської організації «ЕкоВолинь» разом із рятувальниками провели акцію з підтримки птахів. Для їх харчування було закуплено свіжу рибу та хліб.
В середині березня, а саме перед циклоном з Балкан, повернулися з теплих країв лелеки. Вони виснажені не лише перельотом, але й холодною, сніжною погодою, що тривала майже тиждень. Попри зусилля людей, які намагаються допомогти птаству, на Івано-Франківщині в сніжний буревій вже загинула сотня лелек. Цього тижня погодні умови стали більш сприятливими для пернатих, тому є надія, що вони все ж зможуть перезимувати весну.
Василь Матейчик, орнітолог, заступник директора по науці ШНПП, каже, що в нашому районі поки що не спостерігалося масового повернення пернатих, не помічалося й того, щоб птахи потребували допомоги людей. Та разом з тим екологи радять населенню, як правильно допомогти птахам, що потерпають від погодніх умов. Дуже важливо не турбувати, не лякати їх, адже кожен наступний політ, здіймання в небо – зайва витрата енергії, яка зараз їм вкрай необхідна. Підходити до птахів потрібно на відстань 10-15 метрів, на цьому місці потрібно очистити від снігу невелику ділянку й посипати її соломою, сіном, хмизом, кукурудзянкою. Ця проталина буде швидше збільшуватися і саме там можна буде врятуватися більшій кількості птахів. На розчищені ділянки класти птахам їжу. Лелек можна годувати сирою рибою, м’ясним несоленим фаршем та зерном, яке має високу калорійність.
Не варто забувати і про дрібніших птахів – синичок, горобців, голубів. Особливо складно тим, котрі живуть у місті – під товстим шаром снігу вони не можуть дістати комах, котрі ховаються в опалому листі, а тому милосердя людей є основним джерелом їх виживання. Пшениця, пшоно, вівсяні пластівці та інші крупи – коштують вони зовсім недорого, але для птахів це справжній бенкет в холодну пору року і рятунок від голодної смерті. Можна розвішувати годівниці, або ж залишати трохи корму просто на підвіконні. Більшість відходів зі столу також врятують життя не одному птаху: недоїдена каша, картопля, крихти білого хліба, сиру тощо. Якщо ви почали підгодовувати птахів, це необхідно робити протягом усієї зими, оскільки вони стають залежними від підгодівлі
Шановний Фільфрел,
Пише тобі ......... мені подобається твоя хоробрість та здатність володіти мечем. Твоя професія дуже мене вразила, адже ти лицар короля Річарда ти вірний лише йому .Тобі подобається Ровера дочка Седріка, він англо-сакський король він призирливий і дуже злий . Ти хоча дуже молодий, але хоробрий, відважний, мудрий, красивий .Я розповім тобі про себе, я учениця чи учень ... класу .Ми прочилали баладу і зрозуміли таких як ти зовсім мало ми всім класом вирішили написати тобі листа кожен учень має свою власну думку про тебе. Бувай мій улюблений герой!
1ВЗрыв в цехе. Побег из пленаИвана терешкина и его товарищей. Борьба с
собаками. 2Дальнейшая погоня за Иваном. Встреча с девушкой-итальянкой
(гефтлинг), ее бесшабашность. 3Выход к бетонной полосе. Дождь смывает
все следы. Злой, сердитый"руссо"."Безе"-злой (нем. яз). Девушка
вытаскивает занозу Ивану и они идут дальше. 4Попытка
выжить-разминирование взрывателя с бомбы, сброшенной с америк. или англ.
"Мескито" на австрийский городок в районе Альп. 5Иванчистит сапоги
фашисту и видит презрительный взгляд женщин-итальянок. Иван вспоминает
как он ударил фрица, а потом был взрыв... 5Ночь в ущелье. Выше и выше в
горы, ибо только тамв Альпах, можно уйти от погониСон о выходе из
окружения; смерть во сне. Плен-не проступок, а несчастье, они не
сдавались в плен-их взяли, а других-предали. Страшный сон, в котором
мать предупреждает Ивана о предательстве спутницей. 6Смысл
жизни-найтипартизан и влиться в их ряды. Наивысшее признание и награда
за год плена. "Допрс"Джулией Ивана (о его прошлой жизни дома, в
колхозе). Встреча с австрийцем-лесником. Хлеб и тужурка с австр.
лесника. 8Дележка хлеба. Фашисты преследуют еще одного убежавшего
пленного-сумасшедшего. 9Воспоминание о предыдущем плене по вине
"кума"Грица10Встреча с сумасшедшим пленным, его требование хлеба. Кусок
хлеба для сумасшедшего, оставленный Иваном на камне. 11"Джулия-не
фашисто!. "джулия-коммуниста".Расказ Ивана Терешки о своей
Родине-Белоруссии. 12Патриотизм Ивана (что дом, Белоруссия-это дом,
чтобы плохого и тяжелого не было щза его25 лет жизни). Перевал. Снег, у
Джулии нет сил идти дальше. Борьба добра и зла. Иван несет Джулию к
перевалу. 13Спуск с перевала. Джулия спит. 14Смерть ст. лейтенанта.
предательство его девушки Анюты при встрече с раненым майором. 15
