Мої враження щодо цього твору різні. Чіпка - головний герой твору , весь час шукає правду і хоче добитися справедливості , але він не раз ступає на погану дорогу. Також показано тяжку долю кріпаків , які горбатили спини на панів. Останні два роки працюючи на панів, людям відмовилися плати. Це спричинило бунт проти панівського свавілля. Але людей було за це побито москалями.Позитивні враження від того , що люди не здавалися і хотіли боротися , але негативних вражень більше. Пани не заплатили людям , ображали і ганьбили їх.
У цьому вислові згадують Тараса Шевченка. Майже ну кожному своєму вірші Тарас звертався до України, українців. Він прославляв нашу неньку. У багатьох своїх віршах і поемах він підтримував наш народ. Шевченко надзвичайно патріотична людина. Багато українців дуже поважають його, адже він не схилив голову чужому правителю. Він до кінця свого життя підтримував український народ.
Герой пускає свою «душу під пар», на якийсь час його свідомість відпочиває. Герой не відмовляється від боротьби, він прагне лише перерви. У центрі конфлікт між нормальним і ненормальним психічним станом, межа, за яку ось-ось має перейти психіка героя. І навіть почасти переходить, коли його починають жахати тінь від людини, порожня вечірня кімната, де все сприймається як галюцинації. Його жахає і власний стан байдужості до людського горя, до тих дванадцяти повішених, звістку про яких він заїв сливою. «Ви бачите, я навіть не червонію...», тобто «ви бачите, до чого я дійшов», — каже герой.Відпочинок повертає йому сили. «Дійові особи», що символізують складну боротьбу в душі героя, передають, як поступово повертається до нього рівновага, зникає роздвоєння, він готовий знову до виконання свого суспільного обов'язку. Отже, тема твору — це митець і суспільство, а саме: філософсько-психологічна проблема — митець у критичній, екстремальній ситуації, що склалася внаслідок тих соціальних умов, які утворилися через поразку революції.Ліричну новелу « Intermezzo» називають «поемою душі». Це справедливо, бо зміст новели — своєрідний поетичний знімок внутрішнього стану митця. Цей твір, можливо, Коцюбинський писав передусім для себе, а не для читачів. У психологічно тяжкий період життя йому потрібно було прислухатись до власної душі, розібратись у собі самому, вийняти з серця біль і висловити його на папері, звільнившись від нього.<span>
</span>
Привiт Грицик,
Знаю ти дуже добре володiэш деревянлю шоблею
Чула хочеш стати козаком
Раджу тобi стати бiльш рiшучiшим!
Думаю ти будеш гарним козаком
«Гримить» - це вірш вірш І. Франка, що належить до циклу «Веснянки». Вірш був написаний на початку 1880х років. На зміст твору значно вплинули переконання І.Франка у 80-х роках.
Твір складається з двох частин по п'ять строк у кожній, а слово "гримить" формує шосту строку. Основний композиційний прийом, що вживає Франко — паралелізм: він зіставляє грозу - природне явище і явища соціальні.
Серед художніх прицомів, вжитих Франком у вірші — алітерація, а також дві протилежні стилистичні прийоми - епіфора та анафора. Епіфора - це повторення однакових виразів, слів чи сполучень звуків у кінці строф або рядків з метою посилення музичності і виразності вірша, а анафора - це повторення слова або групи слів на початку строф чи фраз.
У вірші автор передчуває весняного пробудження природи, а також революційне оновлення світу. Поезія проникнута також вірою у прекрасне майбутнє народів усього світу. Основна думка вірша — це заклик до боротьби.