Моральні засади товаришування, дружби, любові, а також проблемистабільності шлюбу. Ось най цікавіші питання Етики! А тому, що в житті кожного будуть випадки пов’язані з цими питаннями.Ось, наприклад, коли я навчалася у школі, то до мене ставилися не дуже добре.Коли я заробляла позитивну оцінку, то найчастіше, зі мною із дітей ніхто не розмовляв, не хотів пограти у що-небудь. Згодом, це все проходило і я якось забувала, але одного разу сталося дещо серйозніше. Коли я в черговий раз отримала гарну оцінку, то мої однокласники почали поводитися зі мною агресивно, мені здалося, навіть жорстоко. Вони кидалися в мене папірцями та ганчірками, якими витирали дошку, а також шматочками крейди, при цьому могли бути навіть образливі вигуки. А це в свою чергу призвело до закомплексованості.Батьки перевели мене до іншої школи. Там до мене ставилися дуже добре і мені здавалося це якось незвично, якщо чесно. Я дуже швидко здружилася зі всіма новими однокласниками і була цим дуже задоволена.Зараз я підтримую зв’язок з ними, з кимось більше, а з кимось менше. Хоча, з часом, помічала негативні прояви до себе з боку подруги, з якою дружила давно. Словом, з віком починаєш вбачати в людях не так багато хорошого, як думав завжди. Вона відносилася до мене непогано, але щирості ніколи я не відчувала. Я друзів тоді вже мала багато, а також близьких мені подружок, але з нею ми завжди були разом. І тут, коли роз’їхалися на навчання, вона про мене зовсім забула. Я її познайомила з хлопцем, з яким вони зараз готуються до весілля ,водила її до різних веселих компаній, але мені навіть ніхто не подякував і не пояснив причини по якій відвернулися від мене.Так, спочатку мені було дуже неприємно, але пізніше я почала розуміти, що мене просто використовували для свої потреб, от і все.
На даний момент, я навіть задоволена тим, що в моєму житті сталася така своєрідна зрада в дружбі,тому що тепер можу оцінювати ситуації по-іншому, а також мати більш розширений погляд на нових знайомих.Перечитуючи, то здається, що це не така вже і проблема. Так,з араз для мене це б не виявилося проблемою,тому що я вже чітко розумію,що в школі в мене були просто товариші, а кого я вважала другом, то був просто приятель. Тому що товаришування є міцнішими стосунками, ніж приятельські. Це виражається в тому,що у товаришуванні виявляється потреба у досяганні певної спільної мети,спільної діяльності. А у приятелюванні немає спільного досягнення якихось цілей і вони легко можуть припинитися, зруйнуватися.Дружба, на мою думку, буде виражатися тільки протягом усього життя й чим складніші будуть випробування,тим і краще буде помітно,хто дійсно являється твоїм другом.
Напевно, що у кожного було щось схоже між цими двома твердженнями. І я думаю, що кожен по-своєму переконався,хто такий приятель, а хто товариш. Можливо, по-різному або, навіть, пізно, але все одно в кінці ми виявляємо результат, яким би він не був неприємним. Мені здається на підставі таких, можливо, і мінімально неприємних ситуацій починає вироблятися страх до подальших «зрад».Також вплив буде і на майбутнє сімейне життя. Я вважаю, якщо не будуть вирішені проблеми на рахунок друзів та відносин з оточуючими, то знайти кохану людину та жити з нею буде таки важко. Тому що через сім’ю відбувається зміна поколінь, виховання, первинна соціалізація людини, досягнення певної громадянської зрілості. Тобто люди мають повністю допомагати один одному морально,фізично,психологічно,матеріально і бути морально відповідальними. Звичайно, поведінка людей різна,навіть у елементарно простих ситуаціях. З віком починаєш вбачати всі ці нюанси і розуміти,що зміни в нашій країні також сприяють на гуманізацію стосунків. Проте, ми повинні намагатися бути більш сприятливими до оточуючих, знаходити спільну мову та інтереси,не боятися,що можуть сприйняти тебе не так,як би хотілося.Ми повинні пам’ятати, що добро завжди повертається добром. А от коли відповідаєш злом на зло, то хорошого не чекай. Так, може бути ряд невдач, який зіпсує все,на що надіявся. Та коли дійсно хочеш чогось досягти, то обов’язково дійдеш до своєї мети, от тільки слід знати, що потрібно йти чесним шляхом. Якщо будеш невпевненим,повільним та матимеш слабку силу волі,то ніколи не досягнеш успіху. Я думаю,що це золоте правило.Особисто я ним почала користуватися після того, як перейшла до іншої школи. Так, згодна, що можливо я просто не вбачала певної сутності у поведінці оточуючих мною людей,на щось не звертала уваги (як, наприклад,на відношення моєї подруги), але я чітко собі дала знати, що ніколи більше не дозволю ображати себе та своїх близьких. Буду намагатися ставити перед собою задачі для майбутнього. Буду морально чесною людиною. Буду гуманною,а також матиму правильний моральний вибір.Наостанок хочеться зробити такий висновок : які б не траплялися незгоди та несправедливості, потрібно залишатися людиною – доброю, чесною, відвертою, дружньою та справедливою.
Прислів'я та приказки про природу та її явища
Природа одному мати, другому — мачуха.
Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.
Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.
Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.
Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
Як небесна височина, так морська глибина.
За рідною землею і в небі скучно.
Високі гори мають глибокі доли.
Де високі гори, там глибокі доли.
Нема гори без долини.
З гори не треба пхати — само піде.
Гора з горою не сходиться.
Гора народила мишу.
З гори вскач, а на гору хоч плач.
І за горами люди живуть.
Поле має вуха, а ліс очі.
Поле бачить, а ліс чує.
Дай полю гною - дасть хліба вволю.
Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
Там того поля на заячий скік.
Хто полю годить, тому жито родить.
Як листя жовтіє, то поле смутніє.
<em>Пора до двора: сходить місяць і зоря.</em>
Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.
Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
Зорі з неба здіймає.
Тільки зірок з неба не знімає.
Аби на мене місяць світив, а зорі як схочуть.
Аби на мене місяць світив, а зорі будуть.
Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче.
Гарно і при місяцю, коли сонця немає.
Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.
Світить місяць, та не гріє, тільки в бога хліб їсть.
Місяць — козацьке сонце.
Місяць — батько, звізда — мати, сонце — їх дитятко.
Молодий місяць не всю ніч світить.
<em>Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.</em>
Після дощу і сонце засяє.
Не все ж і хмуриться, колись і виясниться.
Зимове сонце, як мачушине серце: світить, та не гріє.
Зимове сонце, як удовине серце.
Блисне сонце і в наше віконце.
Засвітить сонце і в наше віконце.
Взимку сонце крізь плач сміється.
Весняне сонце, як дівчини серце.
Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
Досить одного сонця на небі.
Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.
І на сонці є плями.
Не маю ні від сонця, ні від місяця.
Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
Після дощу сонце засяє.
Сонце — батько, місяць — вітчим.
Сонце блисне — мочар висхне.
Сонце - Бог, небо - не Бог.
Сонечко в дорозі не спіткнеться.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Сонце іде на літо, а зима на мороз.
Сонце на всіх однаково світить.
Сонце світить на добрих і злих.
Сонця в мішок не зловиш.
Сонця решетом не вхопиш.
Чим вище світло стоїть, тим далі його видно.
Світить, та не гріє.
Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
Від своєї тіні не сховаєшся.
І найменший волос свою тінь кидає.
Нема тіні без світла.
Темно, хоч падай.
Темно, хоч очі виколи.
Темно, хоч татарву веди.
Темно в хаті, як у горобину ніч.
Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.
<em>Глибока вода тихо пливе.</em>
Тихо, хоч мак сій.
Від великої води надійся шкоди.
Сильна вода греблю рве.
Вода в решеті не встоїться.
Вода в одного бере, а другому дає.
На воді млин стоїть, та од води погибає.
Водою воду не загатиш.
Вчорашньої води не доженеш.
В глибокій воді — велика риба.
Глибока вода не каламутиться.
Образи Митька і Сергійка – героїв повісті «Митькозаври з Юрківки»<span>Нерозлучні друзі Митько і Сергійко. Хлопчики не дуже успішно закінчилип’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завданнязібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшливдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбомстарший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на двадні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителькаще довго згадувала цей випадок.У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у <u>село</u>. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх.Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді.Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник.</span>