Розглянувши фольклорно-міфологічну систему «Лісової пісні» у контексті світових міфів, автор йде далі від своїх попередників у розшифруванні скомплікованої символіки твору. І все ж в цілому проблема синтезу засобів художнього мислення автора та фольклорно-міфологічної структури у драмі-феєрії Лесі Українки не знайшли достатнього висвітлення. Причиною є багатоаспектність проблеми вивчення джерел Лесиного шедевру: у сферу наукового обігу потрапляють нові матеріали, удосконалюється методологія дослідження. Оскільки цей унікальний твір Лесі Українки виник внаслідок синтезу досягнень рідної культури, книжної та уснопоетичної, і світової літератури, а також внутрішньої художньої еволюції автора, то для глибшого й повнішого розуміння його тексту та мікрообразів пропонуємо таку систематизацію джерел:
<span>Власне, і Вороний, і Олесь декларують свій гедонізм (ідеалістичний напрям в етиці, за яким насолода, приємність є найвищим благом, метою життя).</span>
Людям обычно помогает безопаснойсть,осторожность некоторые готовы на все что бы защитить себя любим способом
-Привіт
-Привіт,Романе
-Чула,що сталося з Олею?
-Ні
-Ії пограбували
-Як?Коли це сталося?
-Позавчора
-Розповідай
-Вона спілкувалпюпся у соц.мережі з хлопцем. Розповіла йому все про себе
-Дай вгадаю далі:через необачність їх пограбували?
-Так.Добре,що постраждалих немає.
-То їй ще пощастило.
-У мене теж був такий знайомий
-Вас теж пограбували?
- Та ні. Коли він став запитувати особисті дані,я злякалася
-І у нього нічого не вийшло?
-Ні,на щастя
-Бачиш до чого призводить необачність?
-Та бачу.А вона сильно злякалася?
-А ти як думаєш?
-Напевне,що так
-Отож бо й воно
-Слухай,а давай провідаємо іі?
-А коли?
-Зараз.
-Тоді заходь до мене,підемо разом. Давай?
-Тоді до зустрічі?
-До зустрічі.
« Давня весна » аналіз — тема, ідея,
художні засоби, жанр, композиція та інші
питання розкриті в цій статті.
«Давня весна» Леся Українка
аналіз
Автор: Леся Українка
Рік написання — 1894
Тема: відтворення впливу приходу весни
на хворобливий стан поетеси.
Ідея: возвеличення краси весняної
природи, за сприянням якої людина
забуває про свою хворобу, самотність.
Основна думка: Моя душа ніколи не
забуде Того дарунку, що весна дала.
Жанр: пейзажна лірика.
«Давня весна» художні засоби
Метафори: «весна промінням грала,
сипала квітки»; «летіла хутко»,
«весна… дарунки всім несе»,
«заглянули від яблуні гілки», «зам
иготіло листячко зелене», «прилинув
вітер, заспівав», «прилинули пісні
пташині», «гай свій відгук… прислав»,
«весна дала», «весна… за вікном
цвіла».
Порівняння: «летіла хутко, мов
стокрила».
Риторичні оклики: «За нею вслід
співучії пташки!», «Зелений шум,
веселая луна!», «Ні, не забула!».
Композиція «Давня весна»
Експозиція: «була весна…».
Зав’язка: хворобливість і самотність
поетеси під час буяння весни.
Кульмінація: радість ліричної героїні
з приводу того, що її «не забула»
весна.
Розв’язка: вдячність поетеси весні
за її дарунок.
«Давня весна» ідейно-
художній аналіз
Весна — найжаданіша пора у житті
людини, її завжди зустрічали радісно й
урочисто.
Після довгої зимової холоднечі та негоди
всім кортить поспілкуватися з живою
природою — власними очима побачити,
як прокльовуються з-під землі ніжні
списики зела, як прилітають птахи і
лунають їх дружні співи.
Весна для Лесі Українки — це час, коли
їй не так болить, це відчуття приливу
сил, енергії, прагнення насолоджуватися,
радіти від тих змін, які відбуваються в
природі.
Дана поезія написана під час хвороби
поетеси.