Так э бо мишка вчинила по справедливому. "Хіба той папер дорощий за життя?" Мишка прогризла ящик з грошима та гроші теж прогризла,а господарю нічого не залишилося. Але мишка вчинила справедливо.
<span><u>Тема: </u>Зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив.</span>
<span><span><u>Ідея:</u> Уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили.</span></span>
<span><span><span><u>Основна думка:</u> необхідність дощу як головної умови для розвитку природи.</span></span></span>
Роксолана-нахабна та безжалісна .....
<span>
</span><span>висит груша нельзя скушать. стоял на крепкой ножке теперь лежит в лукошке.гриб
</span>
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.