Кожна людина вже від народження тісно пов’язана з природою. Тому її треба берегти.
<span>По-перше, бережливе ставлення до природи, віддячується нам здоров’ям.По – друге, дуже корисно влітку покупатись у прохолодній прозорій річці.По – третє, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. По – четверте, краса природи милує наш погляд, заспокоює. По – п’яте, чисте довкілля – це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай.</span>
Ось чому природу треба берегти.
<span> </span>
Мпцвммм вправпра арпцпи ауптаіт еапрвсо ауаорц прв іроуспп уртпусопв ро
Ответ:Усі ми народилися на цьому білому світі, щоб чогось досягти у житті. У кожної людини своя мета, хтось хоче бути пожарном,поліцейським, але ми люди, створені щоб розбудував сучасний світ. Звичайно ми всі повинні бути людьми дбати про рідних, друзів та бути хоч трішки добрішими. Коли людина дбає про духовне, вона сама стає кращою. Духовний розвиток дає людині шанування родини, відданість у дружбі тощо. У сучасному житті людство жорстоке, ми не повинні відтворювати більше зла, ми повинні покращити світ. Моє бачення життя переважає різнокольоровими барвами інколи темні сторони, інколи світлі. Але всі ми розуміємо, що це життя не треба опускати руки в будь якій складній ситуації. Дуже часто я слухаю новини і чую коли люди створюють самовбивство, звичайно це не правильно ми повинні розмножуватися, а не вимирати. Ми не для цього народжувалися на світ. Я вважаю ми повинні уділяти більше часу для навчання ніж для шкоди свого здоров'я наркотиками, тютюнопалінням тощо. Щоб ми були розумні треба докласти до цього не мало зусиль. Треба ставитися до світу з позитивом та радістю. Тим краще ми будемо подавати приклад своїм дітям. Томущо діти-це копія батьків. Можемо зробити висновок, щоб зробити світ краще, почни з себе!
Объяснение:
Вона потрапила в майбутнє. Там вона побачила Вадима Кулаківського у ресторанні під назвою "Русалонька"( саме із-за назви ресторану вона і зашла туди) вони говорили про життя Вадима. Потім прийшов власник. Їм виявився її друг—Сашко
Тугар Вовк не тільки привласнив громадські ліси, що зроду годували тухольців, а й вирішив накласти мито на проїжджих, аби збагачуватись за рахунок простих людей. Тугар Вовк, за його власними словами, «плює на хлопський суд», але все ж не може опиратись рішенням, шо ухвалюють люди. За його вчинки йому присуджено покинути Тухольщину, і він змушений скоритися присудові.
