Объяснение:
ліричну героїню "Давньої весни" можна вважати тотожною із самою авторкою Л. Українкою. У цьому творі поетеса виклала усі свої переживання. вона - мрійниця, що безмежно любить весну. Але для неї є дуже болючим те, що героїня не може насолодитись красою весни сповна. спочатку ми бачимо сум ліричної героїні, адже вона говорить, що "мене забула радісна весна". тут поетеса хотіла показати, що вона не може насолодитись навіть таким простим явищем, як весняна пора. та далі вона вже радіє, адже "ні, не забула, у вікно до мене.." отже, настрій та переживання героїні змінюються поступово. спочатку вона сумує через свою хворобу, але потім радіє найменшому - цвіту, що побачила у вікні.
<span><span>Була собі хатиночка,
навколо неї пліт.</span>
<span>Жили в хатинці півничок
і сірий кіт-воркіт.</span></span><span>
<span>Кіт зрання та до вечора
у лісі полював,
А півник в хаті порався
та квіти поливав.</span></span><span>
<span>От якось вранці вирушив
до лісу кіт—воркіт.
Аж тут лисичка хитрая
прибігла до воріт.</span></span><span>
<span>Прибігла, облизалася
гостреньким язичком
та й почала виспівувать
солодким голоском: Це кіт и півник</span></span>
Повість А. Чайковського «За сестрою» була написана в 1907 році й відразу ж здобула широку популярність. Твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка й села, вбивали, забирали в полон людей. А мужні козаки виборювали волю для своєї землі. Але мені сподобалося те, що «За сестрою» — не просто твір про історичні події, а повість про пригоди, мандри, вірність і мужність. Головний герой повісті — підліток Павлусь. Скільки пригод випало на його долю! Хлопець жив у селі Спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру вороги забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду!Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Думаю, що в майбутньому з Павлуся дійсно вийшов гарний козацький кошовий.«Я поклав собі за ціль мого життя, — переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався», — писав А. Чайковський про свою спадщину. Вважаю, це вдалося письменникові в повній мірі, оскільки повість «За сестрою» — чудовий твір! Окрім того, що дуже цікавий, він містить у собі важливу думку — необхідно бути мужнім, чесним, добрим і любити свою родину й рідний край.<span>
</span>
Моїм улюбленим героєм є Іван Беркут який сповнений хоробрості та відваги .Юнак який наділений щирим серцем та ясним розумом.
Був зимній день діти гуляли спускалися з гірки аж раптом вони почули якийсь звук та цеж був соловейко!Ми підбігли та побачили щоу птиці було поранене крило. Юрко і ми схотіли йому допомогти.Діти взяли насіннячко тай покормили.Через декілька тижнів соловейко одужав тай полеті в теплі краї з своєю родиною