Мені здається що це ☺☺☺☺☺☺
Вакула – молодий сільський коваль, головний герой повісті Гоголя. Крім того, що він відмінний майстер своєї справи, він ще й знатний на всю округу художник (малював картини на релігійні теми і образу святих).
Оксана – красива, примхлива, вітряна і безтурботна дівчина була дочкою знатного козака Чуба. Вона дуже гарно одягалася в найдорожчий одяг, знала, що про неї говорять молоді хлопці та подружки з її села і була дуже важливою задавакою. Найбільше вона любила милуватися собою в дзеркалі, міняючи свої наряди. З гордістю, любуючись собою, вона зверхньо приймає залицяння сільських хлопців. Їй приносить задоволення випробовувати силу своєї чарівності. Відкидаючи і висміюючи любовні зізнання Вакули, Оксана разом з тим і небайдужа до них; її захоплює і підкорює те глибоке почуття, яке відчуває до неї Вакула.
"Енеїда" Івана Котляревського за жанром-бурлескно-травестійна поема. Поемою цей твір називається тому, що це віршований твір великого розміру, у якому змальовуються значні події, розкриваються яскраві людські характери. Твір епічний, бо в ньому говориться про людей, їх учинки, переживання, боротьбу тощо в розповідній формі. Ця поема травестійна, бо автор переодяг античних героїв "Енеїди" Вергілія в українське вбрання, переніс їх в історичні умови українського життя, зокрема побуту козаків-запорожців, українського панства, чиновництва й простого народу. Цей твір бурлескний, бо події та люди змальовується в ньому здебільшого в жартівливому тоні.
Тема поеми: мандри Енея від Трої до латинської землі(мандри запорожців у пошуках місця для новиї Січі).
Ідея: уславлення козаччини, історичного минулого українського народу, ствердження національної самосвідомості українців, що стало поштовхом для розвитку нової української літератури на засадах народної основи, стимулювання національної ідеології.
Http://holms.org.ua/mobile/detektivni-istorii-10.html
тут дуже гарна детективна історія, але боюсь , що вийде трохи довше ніж на 1 ст.
«У всякого своя доля», — писав Тарас Шевченко, і це дійсно так. Комусь судилося прожити тихе, спокійне життя, а хтось жив бурхливо і назавжди залишився безсмертним, відігравши значну роль в історії. Переді мною портрет жінки: обличчя не вражає вродою, але щось є в очах. Можливо, радість перемоги? Задоволення життям? Чи невідступний біль, схований десь на дні душі?