Ми, українці, «живий вогник у сім’ї європейських народів і діяльні співробітники європейської цивілізаційної праці». Так казав Іван Франко. «Стояти ногами й серцем на Україні, свої голови держати в Європі», — заповідав Михайло Драгоманов.Повернення України до свого природного, європейського, стану було омріяне багатьма поколіннями. Диктатура, що панувала останніми роками в Україні, прагнула позбавити нас цієї перспективи. І народ повстав.<span>Переможна Революція гідності змінила не лише владу. Країна зробилася інакшою. Іншими стали люди.</span>Настав час невідворотних позитивних змін. Щоб запровадити їх, нам необхідні в першу чергу мир, безпека та єдність.На заваді колосальних можливостей, які з падінням тиранії відкрилися для європейської модернізації України, стала справжня війна, спланована і розв’язана на українському Донбасі.<span>Досі багато хто думав, начебто Незалежність дісталася нам без жодних зусиль. Це неправда! За нашу незалежність, самостійність боролися цілі покоління українських патріотів. За неї полягли герої Небесної сотні.</span>
1)вовча душа
2)руденьке собача
3)чорне хмарище
4)возвеличення роду
Думаю, що зерна Мойсея, повинні полонити душу кожного: ти посланий на цю землю пророщувати зерна.
Коли кожен з нас зрозуміє це, можна будувати майбутнє.
Звичайно є на нашій землі планетникі. на мою думку це ті хто хоч на хвильку відлітають на свою планету , планету мрій
Експозиція: ранішня подорож Юрка до річки на рибалку, зневажливе ставлення хлопця до Тосі.
Зав’язка: побачивши сім’ю дикої качки, Юрко назбирав малих каченят собі за пазуху, не звертаючи уваги на крики матері-качки.
Розвиток дії: хлопець приніс каченят додому, намагаючись їх приручити; Тося вирішує повернути диких каченят їх матері.
Кульмінація: Тося за допомогою хлопців прагне навчити плавати каченят, не дати їм згинути.
