1.Риси характеру (Скупість, грубість, жадібність, боягуз)
2.СтавленняКалитки до землі
3.Взаємини з рідними
4.Господар і гроші
Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника.
<span>
Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село. </span>
<span>
Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною. </span>
<span>
У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «...Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин». </span>
І ось переді мною з"явився він- сам Ох із казки. Моєму здивуванню не було меж, адже я ніяк не очікувала побачити перед собою маленького старенького чоловічка з довжелезною бородою і дивно одягненого. А ось коли він почав говорити у мене взагалі мову відібрало таким чарівним виявився його голос...
Іван прибув з Верховини у Київ . Верховинцями називають тих хто родом з Верховини
1.Прийшла весна-красна. Гріє лагідне сонечко. Сніг розтанув вже майже весь. Птахи весело щебечуть на гілках. Вони радіють потеплінню.<span>Крізь вологу землю пробивається трава. На деревах набухли бруньки. Скоро вони перетворяться на зелені листочки.
2.</span>Радіє все навколо. Співають пташки, посміхаються люди. Адже нарешті прийшла весна! Небо сяє яскравою блакиттю. Дме свіжий та лагідний вітер.<span>Дзюркочуть струмки на вулицях. Це швидко тануть сніг та крига. На мокрій землі розквітають тендітні проліски.
3.</span>Весною природа квітне. Яскраво-зелена травичка вкриває землю, неначе килимом. На цьому шовковому килимі розкидані пушисті кульки. Це весняні кільбабки. Вони яскраво-жовті, неначе маленькі курчатка.<span>Листочки на деревах ще маленькі та клейкі. Але з кожним днем дерева та кущі все більше вдягаються в нове зелене вбрання.
4.</span>Весною на вулиці стає тепло. День прибуває. Вечорами вже не так рано сутеніє. Хочеться якомога більше гуляти на свіжому повітрі.<span>Природа прокидається після зими. Розцвітають квіти у садках, на клумбах, в степу та в лісі. Перелітні птахи повертаються з далеких країв. До самого вечора чути їхній гомін</span>
