Дан <span>правильный тетраэдр ABCD, ребро которого равно а, DO-высота тетраэдра, М-середина DO.
Высота </span>DO равна а√2/√3 (это свойство правильного тетраэдра).
Точка О делит высоту АЕ основания в отношении 2:1 от вершины.
АЕ = а*cos 30° = a√3/2.
Тогда отрезки АО и ОЕ равны:
АО = (2/3)*(a√3/2) = a√3/3, ОЕ = (1/3)*(а√3/2) = а√3/6.
Примем длину МО = х.
Из подобных треугольников AMO и AFE составляем пропорцию:
х/АО = EF/AF.
Так как EF = OE, а AF = DO, то пропорция примет вид:
х/(а√3/3) = (а√3/6)/(а√2/√3).
Отсюда значение х равно:
х = (а√3)/(6√2) = (а√6)/12 = (а√2)/(4√3) = OD/4.
Получаем ответ на вопрос - <span>г) в каком отношении плоскость сечения делит высоту тетраэдра AF,считая от А?
</span>Ответ: DM:MO = 3:1.
Сечение через точку М, <span>параллельное плоскости ВСD, пересекает АЕ в точке Т, которая делит ОЕ пополам.
Тогда АТ = (5/6)АЕ и треугольник в полученном сечении имеет коэффициент подобия к треугольнику ВСД, равный 5/6.
Площадь подобного треугольника NКР в сечении равна площади ВСД, умноженной на квадрат коэффициента подобия.
S(BCD) = (1/2)BC*DE = (1/2)a*(a</span>√3/2) = a²√3/4.
S(NKP) = (a²√3/4)*(25/36) = a²*25√3/144.
<span>
Периметр NКР равен (5/6)*3а = 5а/2.
</span>
1)проведём до(медиана,высота и бисиктриса до основания аб)
тк до медиана ао=
=8
2)находим до по пифагору
=6
3)проводим со (также высота... и о будет общей точкой на одном основании двух равнобедр треуг)
тангенс(а)=со÷ао
1=со÷8
со=8
4)т к вбс перпендикулярно вбд,то сод прямоугольный треугольник
5)по пифагору
=8²+6²=сд²
сд=
=10
<span>Природний рух населення - сукупність процесів народжуваності, смертності, природного приросту, природного убутку. Природний рух населення забезпечується режимом відтворення. Під відтворенням населення розуміють безперервне відновлення і зміну людських поколінь (в залежності від співвідношення народжуваності і смертності відтворення населення може бути розширеним, простим і звуженим). Вирішальний вплив на відтворення населення надають складні демографічні процеси, обумовлені історичним розвитком і демографічними особливостями нації, а також соціально-економічні умови життя людей.Механічний рух, або міграція, - це міграційні процеси або переміщення населення з однієї місцевості в іншу. Розрізняють зовнішню (еміграція та імміграція) і внутрішню міграцію.Міграційний потік - сукупне число міграцій, що мають спільні райони прибуття і вибуття протягом даного відрізка часу.Статистично враховуються два напрямки зовнішньої міграції: країни СНД і далеке зарубіжжя. Виділяють два напрямки внутрішньої міграції: внутрірегіональну і міжрегіональну.Виділяють наступні види міграції:• постійну (безповоротну) - переселення зі зміною місця проживання;• циклічну (поворотну) - переміщення людей, коли кожен цикл пов'язаний з поверненням до колишнього місця, в тому числі:• маятникову (човникова) - щоденні поїздки, наприклад, на роботу, для задоволення соціальних потреб;• періодичну - більш тривалий цикл;• епізодичну - відрядження, експедиції, рекреаційні поїздки.Історичні міграції російського населення в Сибір, на Урал, Північ, Далекий Схід почалися ще в XVI-XVII ст. в зв'язку з освоєнням нових земель. Особливо збільшився потік переселенців в східні райони Росії в кінці XIX - початку XX ст. в зв'язку з будівництвом Транссибірської залізничної магістралі. Історичними міграціями були і насильницькі переселення народів: в 1937 р корейці були переселені з Приморського краю в Середню Азію; в 1930-і рр. були виселені німці, калмики, чеченці, інгуші, кримські татари в східні райони: Сибір, Казахстан, Середню Азію. У довоєнні роки організоване переселення відбувалося на Урал, в Сибір і на Далекий Схід, де освоювалися родовища корисних копалин і будувалися заводи. У 1950-ті рр. йшло масове освоєння величезних масивів земель в Казахстані і Західному Сибіру. У зв'язку з розпадом СРСР і загостренням міжнаціональних відносин в ряді республік нового зарубіжжя посилилася рееміграція (тобто повернення емігрантів на батьківщину) російськомовного населення з республік Середньої Азії та Закавказзя.На початку 1990-х рр. з Росії та інших нових незалежних держав емігрувало значне число росіян, а також німців, євреїв, греків в країни Європи, США, в Ізраїль.Найбільш численними і постійними міграціями населення в Росії в ХХ ст. були внутрішні міграції населення ізсельской місцевості в міста, з малих міст у великі. Ці ми грації, а також перетворення сільських поселень до міст, привели до того, що міське населення в Росії збільшилася в порівнянні з 1926 р в сім разів при зростанні всього населення в 1,5 рази.
</span>