Коли я прочитала твір "Скарб",я була дуже здивована життю Павлуся.
Мати за нього хвилювалася і робила все що бажав її син.Павлюсь був дуже лінивий,навіть лінувався вийти на вулицю.Я думаю,що так жити неможна.Тому я таке життя,як у Павлюся не хочу.Потрібно не лінуватися,допомогати рідним і друзям ,і життя стане краще.
Відповідь:
На есе, на жаль, часу нема, але підкажу з чого виходити - патріархальний погляд на жінок, упереджене ставлення до їхньої повноправної участі у державному, громадському та родинно-побутовому житті. Тобто жінка у 18 ст - не людина
Пояснення:
Синонимы
Через двести — триста лет жизнь на Земле будет невообразимо прекрасной, изумительной. (А. Чехов. )
Омонимы
Унылая пора! очей очарованье! (А. Пушкин. )
Ноги давит узкий хром – В день обмозолишься и станешь хром. (В. Маяковский)
Антонимы -
И ненавидим мы и любим мы случайно,
Ничем не жертвуя ни (злобе) , ни (любви) .
И царствует в душе какой-то (холод) тайный,
Когда (огонь) кипит в крови
Лермонтов;
<span>( слова которые в скобках () вне данного контекста антонимами не являются: у слова любовь антоним ненависть, у слова жара – холод; слова же ненавидеть и любить из первой приведенной строки – языковые антонимы. )</span>
Чіпка Варениченко - герой твору Панаса Мирного Хіба ревуть воли як ясла повні був недоброю людиною. Тиким його зробив його характер, адже ріс він у таких самих умовах що й Грицик. Його другзовсім не мав спадщини і вибися в люди, а він через нечесність щодо його спадку перший раз загуляв. Звичайно це все відіграло не останню роль та все ж не було головною причиною. також не можна сказати , що він сповідав заповіді Божі , адже насамперед віруюча людина ніколи бне вбла, також він не був би таки по відношенню до сімї.Ще в дитинстві він виколов очі образу, а це аж ніяк не свідчить про віру в Бога.
Постав кращу пліз
<span>Михайло</span><span>: «І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою.
Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі.»
Сава про нього так казав:"Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м'яке, як тісто!..".</span>
