Я дуже люблю своїх батьків за те, що вони подарували мені життя, виховали в теплоті і турботі, допомогли стати на ноги, навчили і підтримали. Я дуже поважаю їх і маю наміри віддячити своєму татусю і ненці, коли вони вже потребуватимуть моєї допомоги. Я ніколи не зможу переоцінити їх роль усвоєму житті, тому що вони віддали все найкраще, що мали - час, любов, доброту, свою радість - мені. Під їх пильним наглядом я навчився не допускати багатьох помилок і дійсно прислухатись до порад близьких. Батьки ніби янголи охоронці вкривають мене від всіх незгод і негараздів, завжди знаходять, як розрадити в хвилини смутку і як розділити зі мною мої радощі, успіхі і досягнення. Я ніколи не забуду рідної святині батька й ненькі і буду мати за найвищу нагороду віддячити їм за все<span>Ⓐ</span>.
Якусь-5 букв
[й а к у с ']-5 звуків
я - [ й ] - приг. дзв., м’який
[а] - голосний ненагол.
к - [к] - приг. глухий., твердий
у - [у] - голосний, наголошений
с - [с’] - пригол. глухий, м’який
<span>ь - звуком не є</span>
Ответ:
Нищівній критиці свого часу було піддано твір
Давня казка
Варіант А
На другий день Климко підходив до своєї станції, аж раптово почалися глухі постріли у висілку. Хлопчик побачив чоловіка, який тікав від солдат. Клим помахав йому рукою, щоб той звернув праворуч, до балки.
Було чутно лише чергу автоматних пострілів. Климко відчув, як щось його штовхнуло і боляче обпекло груди. Він, зойкнувши, впав, а з мішка висипалась сіль на дорогу. Останнє, що почув Климко, були крики Зульфата "Климка-а-а!".
1.Федько-розбишака
2.Толя -смирна дитина
3.На рiчцi повiнь
4.Задум Федька
5.Толя повторюе прохiд Федька
7.Смiливий вчинок Федька
8. Подяка
<span>9.Федька не стало</span>
