Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо... зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б'ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».Повтори: «одна, одна...», «...пала, пала, стала...», «плавай, плавай, лебедонько».Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда».Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»
Объяснение:
Лариса Петровна Косач родилась 25 февраля 1871 года в городе Новоград-Волынском (ныне Житомирской области украины) в интеллигентной, «литературной» семье. Ее мать, Ольга Петровна Драгоманова-Косач — писательница, творившая под псевдонимом Олена Пчилка (ее поэзию и рассказы для детей на украинском языке хорошо знали на Украине), была активной участницей женского движения, издавала альманах «Первый венок». Отец — высокообразованный помещик, очень любивший литературу и живопись. Детские годы Леси прошли на Волыни: в Новограде-Волынском (1871 - весна 1879), Луцке, в селе Колодяжное, что под Ковелем.
Тема: зображення чарівної краси, яку творять мамині руки за допомогою «дивного писачка».
Ідея: уславлення материнської праці, її талановитості, любові, прагнення відтворити дивовижний світ для своєї дитини.
Основна думка: мамині руки здатні відтворити дивовижне, чудове, красиве, те, що назавжди залишиться в дитячій уяві, її мріях.
Художні засоби “Писанки” Калинець
епітети: «дивний писачок», «золотий узвар», «стилізовані сади», «ясні сонця».
метафори: «мандрує писанка», «писанка оранжево горить», «буяють квіти», «олені бродять», «сади сплітаються», «мереживом мерехтить», «полив у світ … мрій», «сонце котилось».
порівняння: «…як дивовижний світ», «…як згусток сонця». Характеристики образу мами “Писанки” Калинець
Мати — святиня кожної людини.
Мати — творець дивосвіту:
а) уміння оживити мрію;
б) художня майстерність;
в) гармонійний зв’язок з природою;
г) багата на фантазію.
Риси материнського характеру:
а) працьовитість;
б) доброта;
в) щирість;
г) уважність;
д) відкритість.
Гарним і могутнім постає Дніпро у пейзажній картині М. Мурашка «Вид на Дніпро». Ясний літній день. Тихо, безвітряно. Сонце ніжно пестить землю, лагідним теплом зігріває синьо-голубу дніпрову воду.
Ліворуч від нас два дерева на краю високого берега. Листя на них темно-зелене, подекуди жовтаве, бо вже десь середина літа. Внизу видніється стежка, що поросла густою травою.
Дніпро-Славута могутньо несе свої води аж ген до обрію: Вони тихі, спокійні. Вдалечині розкидано невеличкі острівці. І над усією цією красото — блакитне, ясне, урочисте небо.
Картина створює світлий, радісний настрій. Коли роздивляєшся її, виникає нестримне бажання самому опинитися на мальовничих схилах Дніпра, помилуватися його чудовими краєвидами, величною красою.
Григорий Саввич Сковорода - выдающийся философ и педагог, который внёс весомый вклад в врсточнославянскую культуру и науку. Это доказывается многими фактами из его биографии.А также, несомненно, педагогической засадой :"Учил как жил, а жил как учил". Эти слова показывают голубое мышление философа,его нравственность и глубину мышления. "Учил как жил" - говорит о том, что он учил всему, чему научил его жизненный опыт,"жил как учил" - он жил по принцыпам, которым его научили его наставники, литература.
