Я вважаю що так .Розглянемо такий приклад. До брата свого чоловіка прийшла вдова з дитиною та попросила грошей на життя.
Чоловік відмовив їй кажучи що в нього немає грошей.
Маючи великі маєтки.
Жінка пішла.Але через 3 місяці чоловік залишився ні з чим. Його обікрали а рлзкішний маєток забрали.
Дізнавшись що жінка стала успішною він пішов до неї та попросив пробачення каючись казав що винні у всьому гроші.Жінка пробачила йому та допомогла.
Отже гроші роблять людину жадною
Як зазначила Ліна Костенко : "Маруся Чурай - художня, високообдарована натура, творець пісень , які славнозвісні українському народу." Я повністю погоджуюсь з цим,влучним висловом! Дівчина, яка керована палким коханням, звинувачена у страшному злочину - вбивстві. Але насправді діло було так : отруту дівчина приготувала для себе, а її коханий - Гриць Бобренко помилково нею отруївся. Дівчина була притягнута до суду, де був проголошений вирок - дівчина винна, і приголошена до страти...Проте за наказом Б. Хмельницького вирок скасований.Мені подобається те, що Маруся цінує в житті речі, які справді того варті.Розповіді дяка про минуле історичне показали Марусі тяжкі страждання людей від війн і лихоліть. Вона забуває про власний біль, осмислює своє призначення як піснетворця.<span>Маруся </span><span>- вiрна дочка свого народу, i свiй талант вона вiддає народовi. Створенi нею пiснi </span><span>надихають козакiв на боротьбу з ворогом, змiцнюють дух, утверджують нацiональну </span><span>гiднiсть.</span>
Дружба – найцінніший скарб
Коли я читала книжки «Тореадори з Васюківки», «Митькозавр з Юрківки» та «Звук павутинки» мене найбільше вразили відносини головних героїв цих творів. Між ними є дещо спільне. Можливо це вміння дружити.
<span>Найвеселіша </span>книга це «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка. Гарні друзі Ява Рень та Павлуша Завгородній вигадують цікаві справи для себе та оточуючих.
Все що вони накоїли, вони роблять разом і покарання отримують також разом. Вони «хлопці з фантазією». «Смілива» ідея викопати метро під свинарником зі станціями «Клуня» та «Крива груша» була знешкоджена дідом Салимоном. Хлопці підтримують та турбуються один про одного. Коли в старій криниці вони знайшли собі нового товариша Собакевича, то Ява забороняє Павлуші спускатися до криниці, бо той недавно хворів на ангіну. Решта веселих пригод хлопців тільки підкріпляють дружні відносини хлопців.
Повість Я.Стельмаха «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» також про веселі пригоди двох приятелів Митька Омельчука та Сергійка Стеценка. Хлопці проводять веселе літо у селі шукаючи монстра у лісі біля озера. Спільна справа хлопців не тільки більше їх здружила, але й дала їм можливість дізнатися багато цікавого зі світу зоології. Друзі пережили разом багато захопливих подій та пригод. Їм навіть довелося рятувати «потопаючого». Все це показало, що вони не тільки вміють дружити, але й можуть турбуватися та вибачати товариша.
Головний герой повісті В.Близнюка «Звук павутинки» хлопчик Льончик – підліток з чутливою душею. У хлопчини буйна уява. Він вміє бачити те, що не бачать та не чують інші люди. Хлопчик живе у селі, де немає його однолітків. Тому він з задоволенням товаришує зі студентом Адамом та уявною подругою Ніною. Хлопчині стає сумно коли помирає від променевої хвороби Адам і з настанням осені разом з журавлиним ключем зникає Ніна. В цьому творі автор ніби просить нас не забувати яскраві фантазії нашого дитинства та цінувати найбільший скарб нашого життя – дружбу.
Всі три повісті об’єднує вміння героїв товаришувати та цінувати своїх друзів дитинства.
Твір «У чому призначення людини» або "Покликання людини"Кожна людина хоче прожити своє життя недаремно, хоч і розуміє це кожен по-своєму. Нам дано дуже багато, перед нами лежать мільйони доріг. Важко визначити, якою саме піти, чому присвятити свій час та сили. Мені здається, у кожної людини є своє призначення, бо всі ми різні, унікальні. Та є й таке, що об’єднує нас усіх.Ми всі хочемо мати те, що робить нас щасливими – близьких людей, друзів, затишний будинок, цікаву роботу. Кожна людина прагне досягти успіху. І я вважаю, це цілком можливо, адже кожен з нас має свій власний талант. Інколи в людини не має можливості його розвивати, наприклад, тому що вона обирає якусь непідходящу їй діяльність заради великих грошей чи за наполяганням батьків. Але потім вона напевне пожалкує про те.А ось людина, яка живе у згоді зі своїм внутрішнім «я», зі своїм покликанням, відчуває себе щасливою. Про це казав ще Г. Сковорода, більш того, все його життя було яскравою ілюстрацією цього твердження. Тож, перше призначення людини – це розкрити свої здібності, свій талант, бо це робить її повноцінною.На мою думку, ще одне призначення людини – це відповідальність. Чому? Бо людина – найбільш могутня істота на землі. Вона пізнала багато таємниць світоустрою. Проте в процесі цього людство нанесло великої шкоди природі – було забруднено повітря, воду та ґрунт, знищено багато видів рослин та тварин. Тепер ми маємо відновлювати здоров’я нашої планети, а також зробити так, щоб уся наша подальша діяльність була лише на благо і нам, і навколишньому середовищу.<span>Життя завжди непередбачуване та готує для нас багато сюрпризів, приємних та не дуже. Пройти крізь усі випробування с гідністю – ото справжнє призвання людини.</span>
1. Де лелека водиться, там щастя родиться. - Що родиться там, де лелека водиться? Щастя.
2 Час - не кінь: не підженеш, та й не зупиниш. - Що не підженеш і не зупиниш, як коня? Час.
3. Учорашньої води не доженеш. - Що не можна догнати? Учорашньої води.
4. Проти віку нема ліку. - Проти чого нема ліків? Проти віку.
5.Гостре словечко коле сердечко. - Що коле сердечко? Гостре слово.
