Дерево коуал распространненое дерево без веток похож на большой росток
Моя сім’я дуже дружна, тому у нас вже давно склалися відмінні сімейні традиції, які ми всі дуже любимо і підтримуємо. Загальні традиції – це цікаві і захоплюючі дії або особливості, які підтримуються з року в рік. У кожній родині вони свої.
У нас склалася дуже хороша і цікава традиції в особливостях святкування Нового року. За цілий місяць ми з батьками малюємо картки з датами останнього місяця року, що минає: починаючи з першого грудня і закінчуючи тридцять першим грудня. Ці картки ми вивішуємо на довгу мотузку в вітальні, попередньо прикрасивши оригінальними малюнками кожну з них. Ми малюємо різні зимові сюжети: сніжинки, ялинку, сніговиків, ялинкові іграшки, морозні вікна і так далі. Коли всі яскраві картки з датами виявляються на почесному місці, починається найцікавіше.
В одній спідниці, простоволоса, виглядала страшно. Очі налилися кров’ю з лютості та розпуки. В руках держала сокиру». (Палажка, мати Павлуся.) «Їх стіжкуваті шапки і догори вовною обернені кожухи надавали їм такого страшного вигляду, що, дивлячись на них, кров замерзала в жилах». (Татари, що напали на Спасівку.) «…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена… Жилаві руки з п’ястуками, мов довбеньки. …Згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана». (Семен Непорадний, сторожовий козак.) «Йому було вісімдесят літ зроду; та хоч було спочити старим костям у якому зимовику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співом. …Стріляв з рушниці так, що птиці під час льоту не промахнув. До того, він знав, як лічити рани зіллям…» (Січовий дід Панас.)
Коли Юрко повернувся додому,то йому почало мучити докори 1 в1н вир1шив написати листа . Тос1 з вибачення. Для нього це було дуже складно, алевсе ж таки гарн1 нам1ри перемогли у ньому 1 лист було в1дправлено. Уу лист1 в1н запитував Тосю про те як там дика качка з1 сво1ми каченятами 1 просив у д1вчинки дуже щире вибачення за сво1 вчинки Тося не могла не в1дпов1сти на цей листЮ Так вони листувались весь навчальний р1к Ю А вл1тку юрко при1хав з нову до села 1 вони разом з Тоссею кожного дня ходили годувати качку уже здоровими каченятами
вірш написаний 1919р.
жанр: сонет, філософська лірика
тема: любов до природи й людини, всього живого і красивого.
ідея: автор показує радість життя та його неповторність.
основна думка: треба пройти догий шлях щоб зрозуміти та відкрити для себе "солодкий світ".
Жудожні засоби:
-епітети
-метафори
-порівняння
