<span>Герої не вмирають. Вони живуть з нами вічно.
В нашому світі є безліч проблем, ми щиро переживаємо їх, але коли настає скрутна хвилина, раптом все змінюється. Всі проблеми, що були, стають мізерними і незначущими , а натомість їм приходить усвідомлення думки про правдивість нашого життя, що так уміло прикрашалося засоби масової інформації. Раптом спала димка ілюзій і перед нами постає реальна картина ситуації, що відбувається на нашій землі, на нашій Батьківщині. Тоді кожен і відкрив своє справжнє лице.
Одні виявилися боягузами, інші ледарями, які лише вміють гарно говорити, але були й інші. Тих, кого було набагато більше . Це герої. По правді кажучи, я навіть не очікувала, що їх виявиться в нашій країні так багато. Солдати, волонтери, всі, хто допомагав і допомагає. Хтось це робив менше, хтось більше, але жоден не залишився байдужий. Багато хто говорить, що в наш час люди стали злі, але це не так. Ми бачимо на сьогоденному прикладі, що світ повний добрих і самовідданих державі людей, які борються за наше майбутнє, за наше життя.
Солдати, що пішли зараз на зону АТО і всі, хто зараз із ними рискують не повернутися до дому. У кожного з них є сім’я, родина, друзі. Їм є що втрачати. Можливо, інший би не погодився, але не вони. Ті, завдяки кому ми зараз спокійно ходимо до школи чи на роботу. Будучи в безпеці, ми до кінця не усвідомлюємо всієї тієї ситуації, що відбувається. Все добре, допоки добре. Не так давно відбувся Євромайдан, зараз же ми майже не згадуємо про нього, бо все налагодилося. А що якби ні? Що якби не було майдану? Що тоді? Можливо, все залишилося б на своїх місцях, можливо було б гірше, але краще не сталося б, безперечно. І тому, що наша держава зрушила з місця є заслуга всіх тих, хто полягли за наше краще життя. Пам’ятаймо це.
Пам’ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами. Солдатів і активістів майдану. Лікарів і волонтерів. Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих. Вони боролися за наше життя. Не забуваймо це. Закарбуймо їхні імена у пам'ять вічності, тоді вони не вмруть, а будуть завжди з нами. Усіх колись не стане на цьому світі, але в наших серця вони, герої, житимуть вічно.</span>
<em><u>Пишу в напівсонному стані, тож перед написанням, перевірте твір на помилки.</u></em>
Федько, на перший погляд, здавався мені типовим бешкетником і хуліганом, адже жоден авторитет не міг вплинути на нього. Він робить те, що сам забажає, чинить по власній совісті не дивлячись на те, що він зовсім маленький хлопчик. Він завжди говорить правду і має характер, як у витривалого і дорослого чоловіка.
Проте той вчинок, коли він врятував своєю брехнею честь друга докорінно змінює ставлення до юнака. нехтуючи власним інтересом він каже що є винним у падінні сусіда і отримує за це покарання, і як наслідок - смерть.
Федько є непересічною, юною за віком, але вже такою дорослою за мисленням особистістю в літературі.
Народна лірика це <span>один із трьох нарівні з </span>епосом<span> та </span>драмою<span>, </span>родів<span> художньої </span>літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. Жанри:пісні-ігри,трудові пісні,календарно-обрядові,родинно-побутові,с<span>оціально-побутові.
</span>
1 на кам'яному острові. 2 Швайка каже що на землю Воронівки напали татари. 3 хлопці залишаються самі на острові з Барвінком. 4 на острів припливають два човни з трьома людьми один з них Ташкевич. 5хлопці беруть в полон Ташкевича. 6 Козаки повернулися Ташкевич втік. 7 Швайка відправив козаків за Ташкевичом на зміїний острів. 8 Ташкевичу дають військо в 100 осіб і приказ знищити козаків. 9. Санько ворожить і хлопців не помічають. 10. хлопці ідуть степом і зустрічають пастуха Рашида. 11 Швайка в гостях у Вирвизуба
Твір
на тему
А коли наш Янгол відпочиває
Наш Янгол відпочиває вночі коли всі сплять.Дітки сплять,а їхні Янголи відпочивають тому-що вони цілий день захищають дітей і людей.Ось наприклад у мене є Янгол він мене обірігає від зла!А коли я засинає,то потім Янгол відпочиває і спить.
