На малюнку бачимо: 1. Баба сидить на печі. 2. Кіт лежить на лаві біля печі. 3. На стіні висять рушники. 4. На печі намальовано український орнамент. 5. Прядеться кужель...
В оповіданні «Сім’я дикої качки» Є. Гуцало порушує морально-етичні проблеми. Герої цього твору Тося та Юрко. Юрко живе в місті, а приїжджає в село до бабусі на канікулах. Тося живе в селі від народження. Вона дуже товариська і довірлива. Дівчинка прагне пізнати більше нового, тому так зачаровано слухає розповіді міського хлопчика, навіть переселяється в уяві в той світ, що постає і розповідей Юрка. Вона довіряє хлопцеві і навіть не відчуває, що іноді той розповідає неправду. Юрко — самовпевнений, брехливий, прагне викликати заздрість, бере все, що йому забажалося. Не хочеться хлопцеві хоч на хвилину задуматися над наслідками своїх дій.
<span>Ось біля ставка йому забажалося забрати каченят дикої качки — він задовольнив своє бажання. Зупинись і подумай! Для чого тобі маленькі беззахисні створіння? Не зупинився. Горе дітям дикої качки без мами. Тося і хлопці врятували каченят і перестали товаришувати з Юрком. Юрко ж став удавати, що начебто це він не захотів з ними знатися. </span>
<span>В кінці твору ми починаємо розуміти, що не все ще загублене для Юрка, його серце ще відкрите для добра. Коли настав час від’їжджати, він все ходив до ставка з надією побачити качину сім’ю. На щастя, провина не давала йому спокою. Та підійти до Тосі попрощатися було соромно і боязко. А це хороший знак. Можливо, доброта прокинулась у серці Юрка від довгого сну .</span>
Людське око може бачити досить далеко, ясної погоди на декілька кілометрів. Але люди завжди хотіли побачити далі, ніж дозволяв зір. Щоб показать іншим побачене, вигадали малювання. За розповіддю мандрівника лине в далечінь думка слухача, і те, чого не бачило око, побачив розум. Людська уява може створити будь-які світи: події давно минулих літ чи передбачити майбутнє. Щоб мандрувати, не виходячи з будинку, придумали телебачення.
Завдяки розуму і творчості створили лінзи і побачили не тільки далеке, але й те, що поряд, але дуже мале.
Розум веде людину в незнані глибини. Щоб побачити Всесвіт, придумали космічні телескопи, дослідницькі космічні станції, супутники. Завдяки розуму вчені віднайшли в глибинах космосу зірки з планетами.
Можливості людського ока мають межі. Людська допитливість меж не знає.