Недавно я прочитала цікаву повість Михайла Сетльмаха "Гуси лебеді летять.
Запитавши, у себе, що таке справжня краса, кожен подумає про щось своє, намалює у себе в уяві свою картину. Для когось краса - це лише зовнішність, а для когось -внутрішній світ людини, такий глибокий та чаруючий. Взагалі, в нашому житті краса скрізь, потрібно лише навчитися її бачити. Та не кожен може відкрити це в собі, бо лише краса власної душі, а це і доброта, і любовь до життя, і відкритість, може показати чаріний світ навколо. Спробуйте стати добрішим і тоді краса світу відкриється для вас,внутрішня краса кожної людини більше не буде загадкою. Чарівність навколо потрібно плекати та захищати, бо те що для тебе є дорогим для когось просто ніщо. Будь уважним до краси власної душі, розвивай її, та й ніколи не руйнуй красу навколо.
Вірш про Лиса микиту: Лис Микита злодій є.
Він сумління, честь і віру
За дриглі, горівки міру
Без вагання продає.
Таж то нехрист, таж то Юда!
Патріот - у нього злуда!
Хто ж добра б від нього ждав?
Знаю я його натуру!
Він царя б жидам на шкуру
За свинини фунт продав.
Напиши про свою маму яка вона по характеру ,по роботі як готує обіт , який приклад тобі подає і напиши як ти любиш свою маму
<span>Украї́нські наро́дні пісні́ — це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам'яті і передаються з вуст в уста.</span><span>Твори анонімні, бо імена першотворців, як правило, невідомі. Народна пам'ять зберегла нам лише деякі імена авторів народних пісень. Це Маруся Чурай, авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «3асвіт стали козаченьки» — це козак Семен Климовський — «Їхав козак за Дунай». Інша частина народних пісень літературного походження — «Реве та стогне Дніпр широкий» — Т. Г. Шевченко, «Ніч яка місячна» — Старицький. Взагалі в Україні складено понад 5 тисяч пісень. Народні пісні мають багато жанрів.я би ето вставила</span><span>
</span>
