Я вважаю що так .Розглянемо такий приклад. До брата свого чоловіка прийшла вдова з дитиною та попросила грошей на життя.
Чоловік відмовив їй кажучи що в нього немає грошей.
Маючи великі маєтки.
Жінка пішла.Але через 3 місяці чоловік залишився ні з чим. Його обікрали а рлзкішний маєток забрали.
Дізнавшись що жінка стала успішною він пішов до неї та попросив пробачення каючись казав що винні у всьому гроші.Жінка пробачила йому та допомогла.
Отже гроші роблять людину жадною
В общаге жил один парень который мог общаться с приведениями но ему никто не верил. Как-то раз он увидел как на фонарном столбе на собственном галстуке висит окрававленый человек сначала студент подумал что мужчина и правда висит на столбе но только парень захотел прикоснуться но тут же тело исчезло. Ну естественно пацан побежал в шарагу всем рассказывать и конечно же ему никто не поверил. Он ежедневно ходил к тому фанарю и проверял не появилось ли тело, и вот в одиним обычным вечером этот парень готовился к семинару. Была темно и вдруг подул сильный ветер в открытое окно, тут же все листья слетели со стола. На столе неожиданно фицирапалось слово: " Фанарь ". Парень быстро оделся и побежал на то место и он увидел сново висящего на галстуке мужчину, студент близко подошол к нему и призрак резко схватил его и утащил под землю.
До сих пор никто не знает как и куда пропал эттот студент.
1. «Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовничком».
2. «...Його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. ...Зроду не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату».
3.«Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових...»
4. «... Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити. Тільки йому й роботи, що цілісінькій день їсть (а лопав здорово) та спить. ...Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня...»
<span>5.«Лучалось, наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах».</span>
Після цих слів вовк заплакав. З тих пір вони були нерозлучними. Вовк водив Сашка до школи і там його чекав до закінчення уроків. Згодом Василь Чепіжний опинився в такій самій ситуації як і вовк. Він осліп а згодом і помер. Вовк приходив у гості до людей і ніхто його не боявся. Сашко власноруч зробив спальне місце для вовка. Дуже скоро помер і сам вовк адже був найстарішим вовком у світі. Попрощатися із героєм прийшов кожен житель села.
