згорнеш - клинець, розгорнеш - линець. (парасоля)
Мені подобається твір Галини Малик “Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії” тим, що він кумедний, повчальний, цікавий.
Дівчинка Аля була дивною, адже на доробляла до кінця жодну розпочату справу. Саме цим твір і відрізняється від інших, бо має досить захоплюючу історію про погану дівчинку. Дуже мене засмутив розділ про те, як Аля вирішила вишити рушник для бабусі. “І нитки підібрала, і рушничок знайшла, і навіть перший хрестик зробила”. Та на цьому все бажання зробити приємність бабусі завершилося. І залишилась би Аля надовго такою нетерпеливою у роботі, якби не цей випадок з подарунком, після якого вона потрапила у чарівну країну. По дорозі з дівчинкою відбувались різні казкові пригоди. І головне, що вона зрозуміла важливе правило : треба старатись завершувати розпочату справу.
Ця історія з дівчинкою дуже повчальна. Я хочу порадити усім прочитати цей твір.
Артемон))))))))))))))))))))))
Павлусь — головний герой оповідання О. Стороженка. Його образ доводить нам, що сите життя і неробство не робить людину по-справжньому щасливою. Щастя не може бути в житті людини, яка живе лише для себе і не зігріває своїм душевним теплом інших, яка безглуздо і безцільно проживає свій вік. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, шоб не замерз, навесні і влітку — шоб сонце не напекло голову. Бачачи, шо син нічого не вміє робити, батько журився: «Що з ним станеться, як ми помремо?» Мати мала рацію, коли говорила: «Як Бог милосердний пошле йому шастя, то без нас житиме ше лучче, як теперечки». Після смерті батьків за Павлусем наглядали наймит і наймичка. І хоча він уже й парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить. «Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити». І на вечорниці йому йти не хотілося, і скарб шукати відмовився, бо звик лише їсти та спати. За це прозвали його Лежнем. Навіть грушу зірвати не міг: «Бісові груші, — пробубнить, — які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот». А потрусити дерево — важко. У селі Павлуся вважали щасливим: нічого не робить, а все має. «Сказано: як кому Бог дасть шастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде». І хоча люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли. Думаю, шо шасливим не був і Павлусь.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/storozhenko-skarb-harakteristika-pavlusya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
1) Рідною сестрою Карпенка-Карого була акторка театру «корифеїв»: в) Марія Садовська -Барілотті;
2) Іван Карпенко-Карий придбав собі псевдонім на честь: а) драматичного персонажа;
3) Надія Тарковська та Іван Тобілевич зіграли ролі: г) Галі й Назара у драмі Т. Шевченка «Назар Стодоля».
4) Найвище творчість письменника оцінив: в) Іван Франко;
5) Братами Карпенка-Карого серед корифеїв були:
а) Панас Саксаганський; д) Микола Садовський.
6) Серед перелічених творів перу Карпенка –Карого належать: б) «Сто тисяч»; в) «Мартин Боруля»; ґ) «Сава Чалий»; д) «Хазяїн».
7) Комедіями є такі п’єси Карпенка-Карого: а) «Сто тисяч»;в) «Суєта»; г) «Хазяїн»; ґ) «Мартин Боруля»;