<span>
Олекса Стороженко, за словами Івана Франка,
талановитий оповідач, що добре володіє українською мовою. В оповіданні
«Скарб» письменник використав український фольклор, поєднав фантастичні
елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично
зобразив головного героя.
Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим,
залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб
не замерз, навесні і влітку — щоб сонце не напекло голову. Бачачи, що
син нічого не вміє робити, батько журився: «Що з ним станеться, як ми
помремо?»
Мати мала рацію, коли говорила: «Як Бог милосердний
пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки». Після
смерті батьків за Павлусем наглядали наймит і наймичка. І хоча він уже й
парубком став, а все чекав, коли хтось за нього зробить. «Павлусь за
весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не
попросить: якось йому і слово важко вимовити».
І на вечорниці йому йти не хотілося, і скарб шукати
відмовився, бо звик лише їсти та спати. За це прозвали його Лежнем.
Навіть грушу зірвати не міг: «Бісові груші, — пробубнить, — які спілі, і
над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот». А
потрусити дерево — важко.
У селі Павлуся вважали щасливим: нічого не робить, а
все має. «Сказано: як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної
матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде». І хоча люди
заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли. Думаю, що щасливим не
був і Павлусь.
Олекса Стороженко, за словами Івана Франка, талановитий оповідач, що
добре володіє українською мовою. В оповіданні «Скарб» письменник
використав український фольклор, поєднав фантастичні елементи з
реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично зобразив
головного героя.Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим
матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб не замерз,
навесні і влітку — щоб сонце не напекло голову. Бачачи, що син нічого не
вміє робити, батько журився: «Що з ним станеться, як ми помремо?»Мати
мала рацію, коли говорила: «Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без
нас житиме ще лучче, як теперечки». Після смерті батьків за Павлусем
наглядали наймит і наймичка. І хоча він уже й парубком став, а все
чекав, коли хтось за нього зробить. «Павлусь за весь день і пари з рота
не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і
слово важко вимовити».І на вечорниці йому йти не хотілося, і скарб
шукати відмовився, бо звик лише їсти та спати. За це прозвали його
Лежнем. Навіть грушу зірвати не міг: «Бісові груші, — пробубнить, — які
спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот».
А потрусити дерево — важко.У селі Павлуся вважали щасливим: нічого не
робить, а все має. «Сказано: як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й
рідної матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде». І хоча
люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли. Думаю, що
щасливим не був і Павлусь.
</span>
1.Зоологія і комахи. 2. "Відпустіть нас до бабусі" 3. Мандрівка у поїзді. 4. Знайомство із майбутнім майстром спорту. 5. Знайомство з бабусею. 6. Фа-Дієз. 7. Знайомство з дідом Трохимом. 8. Друга зустріч з велосипедистом. 9. Змії люблять сіно. 10. Незвичайне озеро. 11.Дивна і здоровенна тварина в Шотландії. 12. Вартування по черзі. 13. Книжки із зоології. 14. Щоденне обговорення. 15.Митькозавр. 16.Операція "Курка" та її провал. 17. Мрія про фото химери. 18. Вихід потвори з озера. 19. Хлопці викрили майбутнього майстра спорту. 20. Подяка Василю.
природа це нашприятель вона нам допомогає. вонаприносить плоди і перетворює вуглекислий газ на повітря. за допомогою природи ми живемо.природа це не тільки наш помічник а й найгарніше що є у світі. не вірите прокинтесь вранці і подивіться на сонце яке сходить з за дерев на росу яка як маленькі хрусталики спить на гіллях і листях рослин. природа наш скарб бережіть її
«Тореадори з Васюківки» образ Яви Звідки таке незвичне ім’я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява»…, але причепилося оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на «безлюдному» острові, дібравши собі ім’я «Робінзон Кукурузо». «Тореадори з Васюківки» образ Павлуші Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову «авантюру». Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про допомогу хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих «шпигунів». Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди допоможе в скрутній ситуації.
Павлуша головний герой повісті "Тореадори з Васюківки".Найкращий друг Яви та великий розбишака.образ Павлуші:волосся скуйовджене,русяве.Очі голубі.Він ходив босоніж у синій футболці та чорних штанах.Характеристика:сміливий,фантазер,вигадливий,кумедний...і т.д.
Мені подарували олов'яну іграшку
Я повісив портрет коханої у дерев'яній рамці поблизу свого ліжка
Казка про солом'яного бичка -моя улюблена казка з дитинства
У нас на вулиці стоїть великий кам'яний дім