Коли я читав повість А. Я. Чайковського «За сестрою», мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої — окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.Андрій Чайковський не ідеалізує Павлуся. Хоч, звісно ж, у першу чергу, наділяє його найкращими рисами, за які хлопця не можна не полюбити. Щодо мене, то я схиляюсь перед патріотизмом сміливого Павлуся, його присягою на вірність рідному краєві, яка звучить у внутрішніх монологах героя, а також перед щирістю та м’якістю душі, теплотою та ніжністю почуттів. Навіть те, що він нібито поступається совістю і вдається до хитрощів і обману татарина, який хотів повернути хлопця до двору Сулеимана, можна виправдати. Ним керувала мета будь-що вижити, щоб здійснити свою мрію — знайти сестричку Ганнусю і визволити її з неволі. Цій благородній меті були підпорядковані всі його вчинки і поведінка, поки не здійснилася його зустріч з сестрою.<span>Гадаю, образ Павлуся надовго запам’ятається не тільки мені, а й моїм одноліткам, бо хвилює й сповнює душі щирою любов’ю до рідної землі та її історії.</span>
1. Імператор Китаю. 2. Пошук людей , які хоча б щось знають про відомого на весь світ соловейка. 3. Знаходження соловейка , за допомогою сільської дівчинки. 4. Чудовий спів маленької пташки. 5. Наказ імператора полонити пташку в дворці. 6. Посланець з Японії подарував імператорові Китаю залізного соловейка. 7. Сравжній соловейко втік. 8. Вгості до імператора прийшла Смерть. 9. Хоробра пташка врятувала імператора від Смерті.
<span>Максим Беркут дуже схожий на свого батька. Він успадкував всі його риси : сміливий , чесний , справедливий , незалежний . Певною мірою також зразковий чоловік серед громади. І в його житті також був момент вибору. Максим опинився в полоні монголо - татар , і ті запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провідником у своїй місцевості , а за це в нагороду отримати своє життя. Проте полонений відмовився , бо розумів , що через цей вчинок постраждає багато іншого люду. Він вважав , що його життя не гідна життя інших людей , яких він обіцяв захищати. Пояснюючи життєвий вибір даного героя , відзначимо , що він , як і його батько , був вихований у вільній незалежній дусі. Тобто головну роль в життєвому виборі людини відіграє виховання .</span>