<span>1.Не смійся з старих, сам такий будеш
</span>
2.Риба шукає, де глибше, а людина —
<span>де краще!
</span>3.Тримай голову в холоді, живіт у голоді,а ноги в теплі.
4.<span>Подумай двічі, а тоді скажи слово
5.</span><span>Тихше їдеш — далі будеш.</span>
Письменник хотів сказати читачам, що хоч вже багато чого відкрито, ми повинні робити нові відкриття ще та ще. Бо на землі ще залишилося багато невідкритого й неразгаданого.
Мій улюблений твір- "Тореадори з Васюківки". У цьому творі розповідається про двох найкращих друзів, які потрапляли у різні пригоди.
Кожна пригода, краща за іншу і схожої історії в них не траплялося. Хлопці завжди знаходили вихід навіть із самої скрутної ситуації! Ніхто не міг ставати їм на шляху.
Найбільше мені сподобався Митько. Це найкращий друг Павлущі. Це рудий хлопчик з відомої у селі сім'ї. Він кмітливий, гарний і добрий друг, який не кине у скрутний час.
Мені дуже сподобався цей твір!
1)Як звали дядька,до якого переЇхав хлопець?
Денис
2)Про що мріяли дядька з тіткою?
Виграти автомобіль
3)Як звали дівчину,у яку він закохався?
Клава
Ответ:
Іван Якович Франко, велет української культури, все життя виявляв гарячий, непідробний інтерес до історії вселюдської та національної, української. Серед його здобутків у цій царині слід передусім згадати повість «Захар Беркут» («Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці» — такий підзаголовок дав сам автор), воістину класичний твір, в котрому рідкісна здатність Франка поєднувати в єдиний, органічний, нероздільний сплав «злободенну» насущну політику та чарівно-поетичну, заклично-сонячну романтику (і все це — на суворій основі реалістичного відтворення історії, попри щедре використання народних легенд, міфів, переказів сивої давнини) була втілена справді блискуче.
В історичній повісті І. Франка «Захар Беркут» змальовується, як жителі гірського села Тухля зуміли не лише зупинити багатотисячне монгольське військо, а й знищити його. У цьому їм допомогли мужність, згуртованість, кмітливість і навіть сама природа рідного краю. Заради перемоги над ворогом Захар Беркут пожертвував життям сина, і лише щасливий випадок урятував його. Готовий до самопожертви заради батьківщини й Максим Беркут. Мирослава, відмовившись від батька-зрадника, стає на бік справедливості. Твір закінчується щасливо й дає добрий урок нащадкам, які часто забувають, що громада — велика сила і що щастя кожного залежить від свободи вітчизни.
