Читаючи твір ,,Скарб,, я відразу зрозуміла яким виросте Павлусь.Адже його мати все робила для того щоб синочку було тепло й сито.Вона ходила здуваючи з нього пелюку ,а він її в гріб завів своєю впертістю ,коли йому серед ночі ,холодної ,зимньої ночі захотілось меду і мати змушена була іти по селу шукаючи мед.
справжня цінність людини це її здоров'я
Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само як і автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.
Ответ:
головні герої:
1) Орися
2) сотник (батько дівчинки)
3)козак Грива
2.Орисю дуже схвилювала старовинна легенда про хання, яку вона почула від старого козака Гриви.
Ця легенда змушує дівчину замислитися над власним коханням. Орися відчуває глибоку повагу й любов до таємничого навколишнього світу. Побачивши козака на коні, Орися обомліла: їй здалося, що то закоханий князь із легенди. Але дівчина ще не знала, що цей козак — її щаслива доля
усміхается весняне сонечко,гріе поляни.А ось,прозора водичка перестрибує з кам янця на камінець-це жвавий струмочок співає веселу пісеньку,та наповнюется у велику річку.