З давніх давен люди, які відрізнялися чимось від інших, завжди вважалися диваками. Навіть вчені, які здавалося б, несли в маси істину - теж вважалися якимись "схибнутими", бо їхни погляди відрізнялися від канонів більшості. Але чи легко бути диваком?
Я вважаю, що досить нелегко. І справа не лише в засудженні тебе соціумом, а в власному внутрішньому світі, який не такий, як у більшості людей. А добре це чи ні? Це вже вирішувати кожному особисто.
<span>Як на мене, то альтернативний світогляд - це подарунок людині, можливість бути не таким як всі. Проте, досить нелегко утверджувати свої погляди, якщо вони розбиваються об хвилі "народної маси". Саме тому, дивакам завжди було і буде житися не так вже і легко. Але важливо розуміти, шо не такий як всі - це не вада, а, напевно, дар. </span>
Україна - це месце, де я народився, живу. Вона пам'ятає мої перші кроки, слова, успіхи і нещастя. Тому, на мою думку, важливо дбати про неї, любити всім серцем, причому любити не словами, а діями, адже вона, наче друга ненька.
Я вважаю, що треба дбати про екологію рідного краю, адже це так не приємно бачити папірці по дорозі до школи, при прогулянці в місті. Ми повинні прославляти її будь-яким чином, не стидатися. Також нам потрібно всяко збагачувати мову, вбивати жаргон, русизми, суржик. Ми забов'язані цінувати Україну!
Тож, любімо свій рідний край, його лани і кручі, високі гори і чисті ріки, синє небо і жовті поля.
<span><span><span>* * *
Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить.
(Міст)</span><span>* * *
По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн)</span></span><span><span>* * *
Хоч не літак, а крилатий,
Без крил не може працювати.
(Вітряк)</span><span>* * *
Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
(Парасолька)</span></span><span><span>* * *
І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна.
(Калина)</span><span>* * *
Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися.
(Аґрус)</span></span><span><span>* * *
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)</span><span>
* * *
Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало світати –
Нема що збирати.
(Зірки)</span></span><span><span>* * *
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.
(Олівець)</span><span>* * *
Ухопився за дріт,
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток.
(Електровоз)</span></span></span>
«ДЖУРИ КОЗАКА ШВАЙКИ» ОБРАЗ ПИЛИПА ШВАЙКА
«Джури козака Швайки» образ Пилипа Швайка
Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вихідника.
Уміння, майстерність, хистВольові якостіПочуттєві якості
Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.Сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.
Києвом його назвали.
Тепер - столиця України.
За неї нащі предки воювали
За нашу рідну Батьківщину