Звичайнісінького теплого літнього вечора загралась я у дворі з друзями так довго, що вже й зірки на небі з'явились. Та саме вони нас і цікавили. Зручно вмостившись на лавці, ми зачаровано спостерігали за тим, що діється в небі.Там було фантастично красиво: зірочки перемигувались, спалахували різними кольорами і навіть рухались, ніби грали у піжмурки. А може це рухаються космічні кораблі з інших планет? Отак ми сиділи, задерши голови, розглядали небо і мріяли про космічну мандрівку...<span>Коли це зненацька одна яскрава кулька в небі почала стрімко збільшуватись. Це означало, що вона наближається до Землі. І яким же було наше здивування, коли та куля приземлилась просто у нашому дворі! Вона лежала у дитячій пісочниці - велика золотиста та сяюча. Ми трошки злякалися і дивились на все, що відбувається, затамувавши подих. Потім сталось дивовижне — куля розкрилась шістьма пелюстками, наче квітка! Всередині кулі-квітки ми побачили великий екран, на якому світилося слово «ПРИВІТ!» різними мовами. Зрозумівши, що з нами хочуть познайомитись, ми помаленьку наблизились до пісочниці. Всередині кулі, біля екрану, ми побачили кнопки з літерами — клавіатуру. Насмілившись, я швидко натиснула шість кнопочок: «П», «Р», «И», «В», «І», «Т». Екран погаснув, а за мить на ньому з'явився напис: «ВАС ВІТАЮТЬ ЖИТЕЛІ ПЛАНЕТИ РОМАШКА!» Клацаючи по різнокольоровим кнопкам, ми почали жваво спілкуватись. Прибульці також показали на екрані чудові краєвиди своєї планети, яка була заселена квітами, що вміють розмовляти віршами. Ось один з них:</span>Діти — діти,Ви, як квіти!Таня — маленька,Голівка біленька.Оля — чорнява,А Жанна — русява!Ми ще довго перемовлялись, римували та сміялися. А наші матусі вже кликали нас додому. Ось чарівна куля зачинилась і плавно полинула у темінь нічного неба. Радісні та збентежені ми розійшлись по домівках.А на ранок весь наш двір розцвів фантастичним килимом із ромашок! Не вірите? Вони ще й дотепер кожного літа квітують у моєму дворі.<span>
</span>
Я плыл по реке на катере/ В этот день у меня в голове проплывали воспоминания.
Земля: у сенсі Земля - планета, земля - грунт.
Лисички: лисички - тварини, лисички - гриби.
Півники: півники - птахи, півники - квіти.
Ключ: ключ від дверей, ключ - джерело, ключ утворюють птахи, відлітаючи у теплі краї, ключ у музиці, гайковий ключ.
Лист: лист дерева, лист - письмове посилання до когось.
Учора я надіслав бабусі листа, у якому повідомив, що приїду до неї на літні канікули.
З дерев на землю опадало пожовкле листя, стелячись під ноги перехожим.
Про що думала людина, яка першою в світі побачила Землю крізь віконце ілюмінатора?
Богатирі, як далеко б вони не знаходились від дому, завжди мали з собою грудочку рідної землі коло серця.
Щодень у нашому житті ми використовуємо нашу мову . Ми пишемо нею листи , спілкуємося з друзями , слухаємо новини по радіо . Для нас мова є як передавач інформації , коли ми спілкуємось , є виявом почуттів , коли ми сумні , або навпаки веселі .
Коли ми хочемо повідомити про якусь новину ми завжди використовуємо не меньше 2000 слів . Якби не було мови , ми б ніколи не могли передати те що у нас в душі , ніколи б не дізналися про те , що було , бо якби небуло мови _ не булоб і письма . Шануймо нашу мову та плекаймо її як квітку
Мені було доручено зустріти делегацію і допомогти членам делегації влаштуватися у готелі.
