Н. сто сорок сім, сто двадцять шість
р. ста сорока семи, ста двадцяти шести
д. ста сорока семи (сімом), ста двадцяти (двадцятьом) шести (шістьом)
з. сто сорок сім, сто двадцять шість
о. ста сорока сімома, ста двадцятьма шістьма
м. на ста сорока семи (сімох), ста двадцяти шести (шістьох)
Народно-пісенний напевно так
[г е д з'] (1гол. 3пр. 4зв. 5 букв)
Осінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім присумна, дощова, холодна. Восени прикрасиво. Листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.
У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й присонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса - присріблясте тонке мереживо павутини, що приблискує у кожному кутку.
Всюди цвітуть ,прикрасиві яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. Після дощу в лісі багато грибів. На кущах спіють ягоди. У садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. Це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! Воно солодке і пахуче, дуже смачне.
Осінь часто непогожа. За густими хмарами пригустими ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.
Граючи з котом, я забув про уроки.
роблячи вправу, я слухав музику.
сидячи на уроці, мені було нудно
граючи з друзями, я гарно провів час.
бігаючи на фізкультурі, я підвернув ногу.
