Оксанка ходить у бібліотеку. Там у шафах і на полицях багато книжок. У бібліотеці тихо і гарно. Бібліотекар допоміг Оксанці вибрати цікаву книжку. Дівчинка подякувала.
В море, від щастя, на батуті.
1. Я захоплено дивися на небо, усіяне зорями.
2. Переді мною стояв степ, укритий пшеницею.
Лише за цієї умови житимеш на
повну силу. Щасливим будеш,
спрямувавши усі свої сили на
добро. Митець має стверджувати
добро власною творчістю.
Доля українського народу склалася
так, що пісня завжди була для
нього і найбільшою радістю, і
сльозою в горі, і закликом до
боротьби. У пісні є все: найтонші
відтінки почуттів, хвилювання,
радощі та страждання. Пісня —
душа нашого народу.
Живопис так само є сплеском
душі. Це застигла на полотні пісня.
Створюючи картину, художник має
це усвідомлювати. Живописець має
співати пісню фарбами.
Відтворюючи в барвах українську
природу, художник має творити
живописну пісню!
Отже, треба братися за роботу. Як
же хочеться, щоб Україна назвала
Васильківського своїм співцем!
Якщо я правильно зрозуміла, то потрібно змінити слово за минулим часом, теперішнім часом та майбутнім...Ну ось: минулий час-синів(синіла, синіло); теперішній час-синіє; майбутній час-синітиме.
