записати по два речення з словом: Батьків, Заклад, Води, Брати, Ніяк, Бігом, Білка, Атлас, Сушу, Гірка, Обід, Ніде.
Александра1996
Я люблю своїх батьків.Мені подобаються речі моїх батьків. Я вчуся у навчальному закладі. Мені подобається цей навчальний заклад. Я хочу води. Він хоче води. Вони мої брати . Це його брати. Ти ніяк не виконаєш це завдання. Я ніяк не можу це зробити. Бігом йди сюди. Зроби це бігом. Білка бігає по дереву. Білка їсть горіхи. Я дивлюсь у атлас. В атласі є карта світу. Я сушу гриби. Мій дядько сушить рибу. я з,їжджаю з гірки . У нас є гірка. Я їм обід. Моя мама готує обід. Мене ніде немає.Його ніде немає.
Навіщо потрібні бібліотеки? (Твір-роздум)
Це враження, особливе, яке не передати ані словами, ані образами, з'являється в мене тільки в двох випадках — коли я потрапляю до театру й коли, заходжу до бібліотеки. Насправді це словами не описати. Особливий запах — запах театру і запах бібліотеки, різні, але неповторні кожен по-своєму. А ще тиша — яку не сплутаєш з іншою тишею. Тиша бібліотеки і тиша, наприклад, порожньої кімнати зовсім різні... Здається, що я вигадую? Ні, я просто дуже багато часу проводжу в бібліотеці — і знаю її дуже добре.
Бібліотека — не просто приміщення, де зберігаються книжки. Це особливий простір, з особливою енергетикою, настроєм, затишком. Ніщо не може замінити спілкування з книгою. Обмін інформацією та емоціями. Так, саме обмін. Бо той, хто вважає, що книга говорить, а ти лише слухаєш, той помиляється. Це справжнісінький діалог. Голос читача не менш важливий, ніж голос автора. Колись мій дідусь любив повторювати старий театральний жарт: «— Ну, як вистава? — Жахливо, просто жахливо, глядачі були не талановиті!» Те ж саме й з книжками. Читач має бути талановитим.
Зараз зазвичай читають книги в електронному вигляді — так, спілкування з текстом відбувається. Але втрачається спілкування з книгою. Хтось із поетів казав, що книга — це прямокутний шматок гарячої совісті. Кожна книга неповторна своїм оформленням, форматом, без цього не сприймеш її зміст... Коли я читаю електронний варіант якогось твору, в мене складається враження, що я спілкуюсь з цікавою людиною по телефону — постійно ловлю себе на бажанні нарешті побачитись вживу. Книга — це ніби зовнішність тексту. Без неї сприйняття неповне, ніби не вистачає погляду, жесту, міміки — самі лише телефонні слова.
Бібліотеки не тільки надають нам можливість ознайомитись із текстом — цю можливість надає й електронне зібрання творів. Бібліотеку справжню й електронну можна порівняти не тільки з живим і телефонним спілкуванням, це протистояння часто нагадує мені також дорогий ресторан і фаст-фуд. Бібліотека — це етика і культура спілкування й споживання, якщо можна так сказати, художнього тексту.
<span>Бібліотеки втрачають свою популярність — більше дивляться кіно і телевізор, менше читають або читають з екранів Але вони ніколи не зникнуть, бо не йдеться про користь бібліотек (це зрозуміло й так. хіба ні?), йдеться про те задоволення, що дає перебування в бібліотеці. Задоволення невловиме — спричинене особливою тишею, запахом, утаємниченістю та наповненістю. Чимось незвичайним, проте вічним, повірте мені на слово, насправді вічним.</span>
Були собі два друга буква З і буква С.
Одного разу, зимою, Зуляла буква З, та і занедужала. Піклувалася, про неї буква С і заміняла в словах...
п - согл. глух. мягк
л- согл. тв. звон
ю- гласн. не воскл
с- согл. глус . тв
к- согл. тв. звон
о - гласн. не воскл
т - согл. глух. тв
i - голосн. кличний
н
звук н - согл. тв . зв
н
я - гласн. не воскл
Ответ:
Це дуже довго.
Зазначу деякі моменти
Примхливе дівчисько
Листоноша
Стеля
Соковитий фрукт
Успішний випадок
Подружжя
Втрачати свідомістб
Винаймати квартиру
Запаморочення
Зручний момент
Селище міського типу Котовського
Объяснение: