Солодке життя, Небесне життя,
2. «За Сибіромсонце сходить»<span>Д. Прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надання допомоги тим, хто її потребує
</span>3. «Ой Морозе, Морозенку»<span>А. Розповідь про перемогу татар над козацьким військом; полон, а потім скарання запорізького ватажка.
</span>4. «Чи не той то хміль»<span>В. Боротьба козацтва з ляхами під Жовтими Водами; здобуття перемоги над ворогом.
</span>
Як на мене Іван Фірцак може бути прикладом для наслідування. По при всі труднощі він йшов до мети і не здавався. Його підтримували вірні друзі, і навіть Піня. Кремезність це не знак того що ти сильний, по справжньому сильний це той хто захищає слабших і скривджених.
Нажаль більше придумати не можу.
Просто напиши то что ти думаєш что война очень плохо чем она плоха и так далее
Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег Ольжич.
Символом такого бачення минулого за допомогою уяви є рінь (так називалась перша збірка поета і вірш, який у неї увійшов). Побачивши "суху і сіру" рінь, ліричний герой твору, зімкнувши вії, уявив минуле місцевості, де він знаходився, і вона наповнилась для нього іншим змістом:
