Dfghjkl;.,mnbvrtyuiolhbmncgfdnh/iogthndfiuynm
Не зациклюватися на цифрах, а дивитися навколо.
Головного очима не побачиш, бачить лише серце ( фраза говорить сама за себе )
Не потребувати від людей того, чого вони виконати не можуть.
Дивитися на світ навколо.
Бути щирим і відвертим.
Піклуватися про друзів і не покидати їх.
Відповідально ставитися до своїх обов'язків.
Бути відповідальним за тих, кого приручили ( теж говорить сама за себе )
Бути відкритим для нового.
Не забувати друзів
Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості, зокрема повісті "Климко".
Для поета рідна земля була святою, він так щиро її любив! Але його життєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі: «На нашій — не своїй землі». Та перед цими рядками є й інші: «На нашій славній Україні». З одного боку, Україна славна і наша, а з іншого — все таки, «не своя», бо невільна, сама собі не належна
1)над хатою Михайлика летіли гуси лебеді
2) лебеді принесли на крилах життя
3.золоті ключі сонця
4.дерев'яні ковзани
5.у михайлика не варив баняк у голові літали джмелі а замістьоб мізків росла капуста
6.в божому храмі пахло розігрітим воском
7.в раю стояли 3 бородаті праотці
8, михайлика качка була смілива і дивувала всіх вуличан
9.качка вміла розбиратися в людях
