Все изложено в ниже прикреплённом рисунке
За українськими повір'ями, мавки не мають душі, але Мавка Лесі Українки отримала її в стражданнях, кохання зробило лісовий дух людиною. За своє добре серце, палке і вірне кохання, за біль і страждання, які вона зазнала через своє почуття, отримала Мавка безсмертну душу
1.Мова складається з її носіїв. Бережно ї з повагою стався до них.
2. Говорячи рідною мовою ,будь гордий тим , що ти є її носієм.
3 . Люби свою мову так, як любиш Вкраїну.
4. У мовленні вживай свої рідні слова тому, що вони для тебе як" сонце, як вітер, як води.."
5.Ніколи не цурайся рірної мови, навіть , якщо тобі загрожує небезпека.( ..люби у годину негоди)
<span>Ліс стояв, неначе молода під вінцем, у дорогому білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка.</span>
<span>І все те диво світилось наскрізь, блищало, сипало іскрами, діамантами, переливалось то різким, то матовим світом. Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими: то був тихий, мрійний, фантастичний сон заснулої землі.</span>
<span>Дорога спускалась у глибокий вузький яр, знов піднімалась на горба, то знов западала в долини.</span>
<span>Серед лісу замаячила корчма, прикрита білим товстим шаром м’якого снігу, зачорнів вивід на покрівлі, зачорніли вікна, неначе темні плями. Коло корчми була прогалина: на тому місці неначе хто розкинув пишний фантастичний квітник: кружало густого терну було ніби виткане з павутиння та срібних ниток; розкидані кущики собачої бузини, папороті та бур’яну стали схожі на невидані квітки, викувані зі срібла; висока одним одна береза спустила до самого долу розкішні тонкі гілки, неначе розчесані довгі коси, присипані срібним пилом.</span>
