я тобі тільки підскажу що символ - це предмет або слово яке умовно виражає суть певного явища. Лебеді це символ кохання вірності.Символ лебединої краси неповторні швидкоплинні роки дитинства які роблять цей світ кращим добрішим доскогалішим.
<span>Найперше слід відмітити, .що ці пісні правдиві,- реалістичні, оскільки в них безпосередньо відображено родинне та суспільне життя і внутрішній світ людей, які жили в .різні історичні епохи. Визначальною ознакою змісту пісень є також непримиренне ставлення - до несправедливості, визиску, пригнічення в громадському й родинному побуті. У ліричних піснях народ висловив свої устремління до справедливого суспільного ладу, доброзичливих, щирих, дружніх стосунків між людьми, виразив свою мрію про особисту золю кожного, про життя, достойне чесного трудівника. Варіантність тексту пісень зумовлена не тільки прагненням кожного з колективних авторів збагатити зміст її, удосконалити форму, а й бажанням висловити свої власні почуття, переживання, роздуми.
</span>
-Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.
- Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.
Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами. Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.
Поява поезій «Чайка на крижині» та «Крила» пов’язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, ЇЇ призначення на землі. Лірична героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку:Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.<span>Лід кришився, б’ючись об каміння берегове…
І нарешті по Одрі - темній, широкій</span>На останній крижині самотня чайка пливе. Крижина тонка й прозора, але чайці байдуже, вона не боїться загибелі в темних водах холодної річки, бо може злетіти будь-якої миті:- Дивна людино! Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?Це спостереження спонукало жінку до роздумів про смисл життя людини. Я думаю, що є щось спільне між ліричною героїнею та чайкою: може, самотність, а може, «крилатість». Адже й людина має крила, але, як птах, не літає, бо людські крила зроблені не з пір’я.А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має.Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, поривання, вірність у коханні, довіра, працьовитість, щедрість, поетичність, надія, мрія, тобто усе найкраще, чим ми живемо. Життя безкрилої людини, котра не вміє мріяти, сіре й нецікаве. Вірш побудований на рефренах, на переліченні та протиставленні, короткому й чіткому вираженні думки.Для чого людині потрібні крила? Хіба вона літає? Так. Людина літає не тільки уві сні. Крила - це те, що ми називаємо духовністю. Чому ж тоді людина має крила, а не може полетіти? Мені здається, це залежить у більшій мірі від неї самої, її прагнення, бажання, цілеспрямованості, наполегливості,.старанності. Тому кожен повинен прагнути до самоствердження, самопізнання, розвитку найкращих душевних якостей, подолання життєвих труднощів у сучасному житті, а в цьому допоможуть наші крила.<span> =3</span>
