Іван Нечуй-Левицький — один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як "Микола Джеря" і "Кайдашева сім'я". Ці твори стали неначе чистими перлинами на ґрунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю.
Народна пісня—багатство, яке дісталлся нам від предків. Народні пісні не мають автора тому,що народ складав їх коллективно. Пісня, це щось таке, наче не обов'язкове, але без неї неможливо уявити життя народу. Пісні складалися на честь подвигів героїв, природних явищ
Граю я з римами,як дитина з травами.
На вулиці грають горобці,вони сумні
наче люди,які на кінці
Ніжно їх покрива,несу додому від усього зла.
А ви що б зробили для горобця?
Епітети — люди злії, лукавії, славній Україні, окраденую (Україну),метафора — злії люди Україну присплять,оксиморон — Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі
Тема: Уславлення едності природи та людини, її гармонійності та неповторності.
Ідея: Автор хоче нам донести що природа має завжди для нас сюрпризи коли нам сумно, і що неварто недооцінювати її дарунки.
Епітети: весела, щедра, мила, стокрила, хвора й самотна, і т. д.
Метафори: вона летіла хутко, мов стокрила;Мене забула радісна весна;