<span> Роль книги у
сучасному житті </span><span><span>Кожен із нас ,
напевно, має вдома книгу. І кожен із вас читав книжки. Книга – морська глибина,
де ми кожен час понурюємось ще далі і далі, швидше розуміємо зміст. Скільки вже
часу пройшло, люди винайшли планшетні комп’ютери, електронні книги, ноутбуки и
т.д. Деякі вважають, що всі сили, які люди використовували протягом багатьох
століть на книги, треба розвернути на нові види технологій, деякі навпаки,
вважають, що книга – це символ життя, і вона не повинна зникнути. З однієї
сторони, ми не можемо обійтись ні без телефонів, комп’ютерів, з іншої і без
книги наше життя стає похмурим, непривітливим. Проте мій досвід показує, що
роль традиційної книги не зменшується, але навіть зростає. Аромат палітурки,
шелестіння сторінок, але головне – певна
зосередженість, серйозність, увага, які потрібні при спілкуванні з книгою, –
все це спрямовує людину до сприйняття
традиційних цінностей. Книга – наша вічна молодість. Сучасні підлітки дуже
захоплюються новими пристроями, їх не цікавить ні книги, ні взагалі уроки та
школа. Але є й такі , які вважають що школа та книга мають великі значення у
сучасному суспільстві. Стів Джобс, засновник корпорації </span>Apple<span>, дуже
любив читати, мав при собі велику бібліотеку книг різних народів світу. У
результат він став генієм, який перевернув життя до гори ногами, створюючи
комп’ютери. Тепер у кожного другого є
iPad або iPhone, якими активно користуються в дорозі, в офісі, навіть на
відпочинку, але чи багато хто читає на цих пристроях літературні твори? Книга
безнадійно програє (принаймні, для молодого покоління) в конкуренції з відеофільмами,
з Інтернетом. Книга повинна залишитися! Через неї передається інформація, яку
люди собі й представити не могли. Може через 10 років винайдуть гнучкі
планшети, або принтери, які не будуть потребувати фарби, може бути й так, але
книга ніколи не повинна зникнути з очей людства, адже книга – вічна скарбниця
знань для кожного з нас!</span></span>
Внучка поїхала,
" А <span>бабка все стояла на дорозі, хустинкою торкаючись до сліз".
</span><span>потім "Лягла собі. І світло не світила. Торкнулась черевичків перед сном".
</span>Це свідчить про любов до внучки.
Що таке щастя? Мабуть, ніхто не зможе пояснити унікальне явище. Адже інколи людина навіть не знає, що їй потрібно для цього. Щира любов, віддані друзі, родина за великим столом чи ще щось? Оте «щось» ми постійно намагаємось осягнути, відшукати серед полиць життя, збагнути всі своїм єством. Лише тоді здається прийде щастя. Та потрібно просто збагнути одну істину: « Якщо хочеш бути щасливим – ти просто можеш ним бути».
2. Фа Дієзом у повісті називали дядька Гната
3. В
Незнаю можливо...
Максим Грек
1 Слова які почув диякон
2 Старець з довгою бородою
3 Згадання про Максима Грека
4 Розмова про книги
5 Дума про друковні книги...
