У культурі Відродження з посиленням світських почав мистецтва і все більшою індивідуалізацією творчості, відбувається розпад органічної «соборної» універсальності середньовічного синтезу мистецтв. Складаються нові форми синтезу, засновані на усвідомленні самостійної ролі кожного з мистецтв.
Синтез мистецтв XVI - XVIII століть пов'язаний не стільки з церковними ритуалами, скільки з особливими формами світського побуту (тріумфи, придворні феєрії, оперні та балетні вистави, палацові ансамблі).
В ній зустрічаються магічні дії,числа,люди
«Москаль-чарівник» — п'єса, яка була написана видатним українським письменником Іваном Петровичем Котляревським у 1819 році. Вперше видана в «Українському збірнику», 1841 року в Москві І. І. Срезневським.
Вперше була поставлена на сцені Полтавського театру. Відомо, що у 1820-их «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» з величезним успіхом пройшли в Санкт-Петербурзі в Олександрінському театрі та в Малому театрі, що в Москві.
У 1995 році на кіностудії ім. О. Довженка було знято фільм «Москаль-чарівник», де в головних ролях знялися Богдан Бенюк і Руслана Писанка.
За жанром є водевілем. Котляревський використав мандрівний сюжет про подружню невірність, але переосмислив його. Зберіг лише успішне сценічне, але не використав того, що було б негативно з моральної точки зору.
П'єса економна в плані театральної вистави: прості декорації, 1 дія, 4 персонажі.
Цей дивовижний край не всім дано побачить. А та людина яка не знає горя та прагне допамогти іншим достойна такої честі. Та деяких безжально карають за вчинки які були створені під яас життя. За вбивство, за лайливе слово та погані вчинки, та душа буде нести кару. Деяким долею написано потрапити до певла, до світу болю та стражданнь. Та такої долі можна уникнути навіть не підоврюючи. Не уожен може зрозуміти це. Ось чому не всім дано узріти Край Проміння!
Краса й потворність асфальти й спориші-антитеза, дотик до душі метафора
