<span><span>Українська пісня — це історія народу-трудівника, народу-воїна, що цілі віки бився за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя на виявлення своїх здібностей, на збереження своєї гідності.
Хто не був зачарований українською піснею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим. Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою барв, її чарівною силою, що піднімає нас до вершин людяності, гідності, творчості!
Яка мати не співала пісень над колискою дитини!
Народна творчість, народне мистецтво — могутнє духовне дерево. Бурштиновими краплями виступає на ньому чарівна живиця поезій, мрій наших предтеч, збережена у прекрасних піснях. Із золотої цієї криниці ми черпаємо скарби народної мудрості. А скільки дотепних висловів у піснях, скільки влучних означень! Як милуємося красою живого народного слова!</span><span>
</span></span>
На мою думку це Пустельник , який допомагав дракону у грамоті , і одночасно казав : "хто народився в темряві , і в темряві помирати легше" , натякаючи на те , що таке світ важко розтаватися з ним .
Михайлик уявляв світ як вказці завдяки його діду Дем'яну . Дід розказував всякі казки для Михайлика
а він думав що то правда
Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки». 2. Зовнішність і портрет. 3. Риси характеру героя: 4. Г. Калитка та оточення: 5. Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина. 6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі. Риси характеру Герасима Калитки а) жадність і підступність; б) заздрість та хитрість; в) лицемірство і зажерливість; г) лицемірство та деспотизм. Г. Калитка та оточення: а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини; б) постійне прагнення до збагачення; в) здатність до ризику; г) знання законів і водночас протиправні дії; д) обмеженість у якості власного харчування та робітників; е) чутливість до образи на свою адресу; є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість.
Моя сім’я дуже дружна, тому у нас вже давно склалися відмінні сімейні традиції, які ми всі дуже любимо і підтримуємо. Загальні традиції – це цікаві і захоплюючі дії або особливості, які підтримуються з року в рік. У кожній родині вони свої.
У нас склалася дуже хороша і цікава традиції в особливостях святкування Нового року. За цілий місяць ми з батьками малюємо картки з датами останнього місяця року, що минає: починаючи з першого грудня і закінчуючи тридцять першим грудня. Ці картки ми вивішуємо на довгу мотузку в вітальні, попередньо прикрасивши оригінальними малюнками кожну з них. Ми малюємо різні зимові сюжети: сніжинки, ялинку, сніговиків, ялинкові іграшки, морозні вікна і так далі. Коли всі яскраві картки з датами виявляються на почесному місці, починається найцікавіше.