У романі йдеться і про гедонізм — життя за принципом насолоди. Доріан Грей хоче отримувати від життя тільки прекрасне, як-то кажуть, з’їсти всі плоди, які ростуть тільки на сонячній стороні. Лорд Генрі допомагає йому на цьому гедоністичному шляху — робить підказки, керує теоретично. Правильно сказав Безіл Холлуорд: «Ти, Генрі, не говориш нічого морального і не робиш нічого аморального». Але лорд Генрі вважає, що ні поганого, ні доброго впливу не існує.
Тут можна посперечатися. Адже саме завдяки лордові Генрі так змінилося життя Доріана, саме його слова, які зачаровували ніби музика, змінили життя юнака; саме книга, яку подарував лорд Генрі, навчила його жити по-іншому. Хоча й тут автор ніби хоче застерегти нас: що б не говорили інші, до чого б вони нас не тягли, завжди треба мати свою голову на плечах, і дійсно, не піддаватися ні гарному, ні поганому впливові. Але й справді, якщо я вважаю себе людиною самостійною, то дослухаючись до чиїхось порад, завжди треба аналізувати їх, тому що відповідальність за прийняте рішення завжди лежить на самій людині.
У дітей все чудово, думають дорослі. Але у нас є також проблеми . Виникають суперечки з батьками, нелади у школі, або хтось з друзів нас ображає. Також не завжди можемо щось вирішувати самі, бо ми ще діти і не можемо бути самостійними. Такі у нас виникають проблеми у дорослому житті.
таке підійде?
Коли наступний раз друзі зустрілись Юрко сказав,що більше ніколи такого робить не буде.Він був дуже вдячний Тосі за те,що вона врятувала сім'ю.До того ж каченята виросли,тож друзі часто їх навідували та допомагали - годували їх.
«Пісня про рушник». Доля благословила цей чудовий ліричний вірш, йому судилося стати улюбленою піснею українців. Мабуть, кожен пам’ятає хоч декілька рядків з «Пісні про рушник»:
«І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала».
Мати особливо вшанована в Україні: це символ душевної щедрості, величі, безмежної відданості. Хто як не мати подарує людині щастя й добру долю? Рушник — це символ, який походить з народнопісенної традиції. Усе тепло свого великого серця поет укладає в рядки цієї поезії. Художні деталі «Пісні про рушник» підібрані дуже досконало: «незрадлива материнська ласкава усмішка», «засмучені очі хороші». Ці епітети створюють образ матері — берегині роду, тієї, хто опікується долею України.
Не судилося Малишкові побачити нашу незалежну державу. Але у віршах цього талановитого лірика є немало передчуттів. І саме вони істинні. І лише вони є пророчими, говорячи правду про майбутнє України й українців.
У всі часи вода символізувала чистоту і протягом життя, іноді невблаганне, іноді по юному прекрасне. Відноситься до води якось інакше було просто неможливо. Холодна криниця тамував вологу стомленого мандрівника з тим же насолодою, що і рясний дощ, що зрошує висохлу від сонця землю. Вода була не просто символом життя, вона була її суттю.
<span>Немає нічого дивного в тому, що людство протягом своєї багатовікової історії відносилося до води настільки трепетно. Сучасні вчені довели, що все живе на Землі вийшло з води, при цьому захопивши в свої організми значну дещицю живлющої вологи. На скільки відсотків з води складається людина дослідники сперечаються до цих пір, а от які символи включає в себе вода давно вже з'ясовано відповідними фахівцями.</span>
