1. <span>Мене втомили люди
2. </span>Поїзд<span>, повний людського гаму
3. </span><span>Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.
4. </span><span>Ми таки стрілись на ниві - і мовчки стояли хвилину - я і людина
5. </span><span>Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає</span>
Спершу слід зазначити, що таке балада? Бала́да — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, соціально-побутового характеру з своїм драматичним сюжетом,
де розкривається характер головного героя.Українські народні балади
відносяться до одного з найскладніших видів усної народної
творчості. Основою тематики українських народних балад часто є
фантастичні, незвичайні події. На відмінну від родинно-побутових чи
суспільно побутових пісень, де події обмежуються лише повсякденним
життям, балади зображують дещо неординарні події. Сильного
психологічного ефекту в українських народних баладах досягають за
допомогою зображення драматизму подій, душевних та
емоційних переживань. Таким чином можна стверджуват,що "Тополя"
видатного Козаря, це балада, адже Шевченко створив її на основі народної
пісні-балади "Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси»".«Тополя» — одна з
ранніх балад Т. Шевченка. Де автор відображає глибокі переживання
дівчини, розлученої з коханим.Змальовуючи в баладі перетворення дівчини
на тополю, Шевченко підкреслює нерозривний зв'язок людини з
природою,використовує народну символіку (Лебедонька, треті півні,
місяць, калина, соловейко, рушники).
Довготривалий- ий-закінчення, довготривал-основа, довго-корінь, тривал-суфікс;
Перелаз- пере-префікс, закінчення нульове, лаз- суфікс
Приміський- при-префікс, ий-закінчення, к-суфікс, місь-корінь;
Восени- и-закінчення, н-суфікс, восе-корінь;
Трьохсотлі- і-закінчення, сотл-суфікс, трьох- корінь;
Підсніжник- ик-закінчення, під-префікс, сніж-корінь, н-суфікс.
Ми живемо в суспільстві, де кожного для трапляється чи то якась несподіванка, неприємна чи радісна подія. Сила кожного народу - в єдності. Була б це війна, щастя, успіх, народ повинен бути разом.
<span>Гарним прикладом єдності є громада тухольців. Громада Захара Беркута - звичайні люди, які одержали перемогу. Захар Беркут говорив : "Доки ви будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Дійсно, ці слова є філосфськими. І ми повинні брати приклад з такого народу!
або
</span>У повісті «Захар Беркут» Франко наголошує на необхідності загальнонародного єднання, вважаючи, що лише тоді можна досягти найвеличнішої мети.Сила народу в його єдності. Лише тоді, коли ми разом — ми є великою, майже непереможною силою. З історії ми бачимо, що, лише об’єднавшись в одне ціле, можна здолати будь-якого ворога, навіть найсильнішого. Саме так вважає герой повісті Захар Беркут, палко говорячи тухольцям свої останні слова: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». І це дійсно так, адже вони захищають свій «дім» від нападників, а значить, їх сила збільшується в декілька разів. У скрутну хвилину вся громада об’єдналась заради єдиної і величної мети, люди не зважали на загрозу своєму життю, не звертали уваги, що їх, може, чекає попереду смерть: «Товариші, сміло до останнього бою!».Мужні тухольці перемогли в цій битві з чисельними татарськими військами. Звичайно, що події, зображені у творі, це лише невеличка частинка героїчних сторінок української історії, але на її прикладі ми бачимо, як важливо бути всім разом.<span>Наприкінці повісті Іван Якович Франко звертається до майбутніх поколінь із проханням не втратити здобутків наших пращурів, а навпаки, продовжувати справу відродження Батьківщини: «Давнє громадянство давно забуте… Чи не нашім дням судилось відновити його? Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив Захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби? »</span>
