" ...буцім з його чортяка лика дере."
." Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!"
." Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить...". " батько ноги простяг"." Щастя, як горох з мішка"
." Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить"
." ...їсть неборак, аж за ушима лящить..."
." Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш!".
" до білого волосся доспався".
"Хвалить шинкар п'яницю, а дочки своєї за його не віддасть!„
Герою романа Джиму Хокинсу, то ли подростку, то ли мальчику, автор не уточняет его возраст, приходится самостоятельно ориентироваться в сложной обстановке при неблагоприятных обстоятельствах, проявлять инициативу, идти на риск, напрягать мозг и мускулы, но также делать нравственный выбор, определять жизненную позицию. Им движет мечта, он предается ей с естественной восторженностью, действует, подталкиваемый необходимостью и любознательностью, руководствуется высокими чувствами и здравым соображением. Ему приходится встречать лицом к лицу опасность, глядеть в глаза смерти, прибегать к решительным и крайним мерам. Ему же удается познать радость моральной и практической победы. Джим Хокинс являет собой образец характера цельного, слаженного, устойчивого, не ослабленного и малейшей червоточиной. Смело-доверчивое и здраво-энергичное, мужественное отношение Джима к жизни задает тон всей книге. И в ней не слышится ни назидательных интонаций, ни бодряческих ноток. Пираты в "Острове Сокровищ" мало похожи на пиратов традиционных. Некогда пиратство носило узаконенный характер, правители Англии находили в пиратах поддержку для борьбы с флотом враждебных стран и дополнительный источник пополнения казны. Пиратство знало свои героические времена. Среди пиратов оказывались не одни авантюристы и головорезы, но и люди, преданные морской стихии, жаждавшие независимости и свободы. Литература помнит не только образ морского хищника, но и "благородного корсара". В пиратской теме сложилась романтическая традиция, идеализировавшая морского разбойника. Стивенсон и здесь идет своим путем. Его пираты лишь вспоминают знаменитого Флинта, да и этот герой, главарь шайки морских разбойников, представлен без розовой краски. Ведь в самом деле, из "морских соколов", какими еще можно вообразить пиратов в эпоху Возрождения, они со временем превратились в грязных стервятников. Когда, например, в начале XVIII века в руки правосудия попалась личность не менее легендарная, чем Флинт, а именно капитан Кидд, то он удивил всех своей заурядностью. "Я знал, что он мерзавец, - даже с некоторым разочарованием сказал судья, - но не думал, что он еще и дурак". Джим Хокинс и его друзья сталкиваются с пиратами, вовсе лишенными романтического ореола и какого-либо исторического обоснования для своих действий. Это сущие мародеры, утратившие опору хотя бы разбойничьего союза. Почти все они воплощение мерзкого негодяйства, злобного и хищного коварства. Джим в их среде - "остров", "Остров Сокровищ", и весь смысл его приключений - в самом себе обнаружить истинные сокровища. Под конец в награду за труды и в итоге победы он тоже получает долю пиратского наследства, но она не занимает его, другая "жар-птица" его манила, и если он почувствовал ее свет, то только в порывах самоотверженных исканий, о чем и поведал в своих воспоминаниях, предупредив читателя, что не скрывает "никаких подробностей, кроме географического положения острова".
Об’єднаймося ж, брати мої
Від часу появи, людина прагне спілкування, уникає самотнього існування.
Поодинокі первісні люди створювали сімейні общини. Але для полегшення
існування ці общини об’єднувалися у племена. У кожного племені існували
свої звички, умовності, закономірності, що у подальшому розвитку
цивілізації відіграло велику роль у створенні багатьох духовних
цінностей народів, рас і в цілому всього людства. Таким чином, з віками
створювалися стабільні відносини на певних територіях, які спочатку
визначалися необхідністю існування. Це і були основи створення окремих
груп – народів. У кожної такої групи були свої звичаї, манера
поводження, мова, закони.
Наша Батьківщина також пройшла цей довгий, часом невимовно тяжкий шлях.
Постійно вдосконалювалися відносини між людьми. Зараз, коли ми досягли
теперішнього рівня розвитку, поняття єдності, братерства набули
надзвичайно великого значення у житті. Дуже багато важать відносинах
традиції, звичаї. Вони відображають глибину духовності, що лежать у їх
основі. А це – дзеркало душі народу.
У поєднанні людей, їх думок та прагнень є сутність братерства, єдності
життя. Кожний народ має свої закони і традиції існування, які виникли в
силу впливу тих, чи інших подій, взаємин з іншими народами. Якщо якусь
із націй ізолювати від інших, то виникне поступова духовна деградація.
Кожна нація має спілкуватися з іншими народами, для збагачення
духовності.
Ще Шевченко писав:
“Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужого научайтесь,
Й свого не цурайтесь!...”
А це означає, зо ми повинні прославляти свою культуру, звички, але це не
повинна означати, що ми маємо не сприймати культури інших народів.
Кожна людина має прагнути бути корисною іншим людям. Якщо ми досягнемо
цього консенсусу, то життя на Землі стане надзвичайно щасливим. Відколи
існує життя н Землі, такого рівня відносин між людьми не було. А значить
і ближчим часом, поки духовність наших людей не виросте, сподіватися на
таке покращення – марно.
Від прадавніх часів і до тепер на світі домінують сила і нещирість. Але,
якби цьому не протистояло добро, мабуть, люди давно перестали існувати і
тому, тільки завдячуючи тій доброті, яка ще є, цей світ здатен існувати.
Поєднуючи все вищеописане, можна зробити єдиний висновок: тільки
розвиваючи в собі все, що є в нас кращого і подавлюючи свою
подразливість, злобність, агресивність, ми будемо готові зробити
наступний крок – щире єднання. А коли, нарешті, всі народи зрозуміють,
що сила не в руках поневолювачів, і коли їхні прагнення поєднаються,
людство досягне найбільшого рівня розвитку.
<span>
</span>
Добру и враг и друг ответсвуют добром,
<span>и эта доброта не знается со злом. </span>
<span>Врага получишь ты, злом отвративши друга, </span>
И друга обретешь ,став ласковым с врагом.
<span>
</span>
Володимир Винниченко "Момент".
План:
1. До кордону із Cеменом Пустуном.
2. Можлива небезпека.
3. Під рядном.
4. Повітка.
5. Гарненька панна.
6. Вимушена втеча.
7. Підвода.
8. Ліс близько.
9. Лист від Мусі.
10. Процес життя природи.
11. Двоє закоханих.
12. Темна глибина лісу.
13. Просвіт.
14. Постріли на межі кордонів.
15. "Торжество двох великих кузьок".
16. Щастя - момент.
17. Прощання.
18. Завжди в душі.
Р.S.: пояснення слів, які можуть бути незрозумілими:
- рядно - це покривало або ковдра;
- підвода - це віз;
- повітка - господарське приміщення для свійських тварин або зберігання господарського майна.