Ми живемо в суспільстві, де кожного для трапляється чи то якась несподіванка, неприємна чи радісна подія. Сила кожного народу - в єдності. Була б це війна, щастя, успіх, народ повинен бути разом. <span>Гарним прикладом єдності є громада тухольців. Громада Захара Беркута - звичайні люди, які одержали перемогу. Захар Беркут говорив : "Доки ви будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". Дійсно, ці слова є філосфськими. І ми повинні брати приклад з такого народу! або </span>У повісті «Захар Беркут» Франко наголошує на необхідності загальнонародного єднання, вважаючи, що лише тоді можна досягти найвеличнішої мети.Сила народу в його єдності. Лише тоді, коли ми разом — ми є великою, майже непереможною силою. З історії ми бачимо, що, лише об’єднавшись в одне ціле, можна здолати будь-якого ворога, навіть найсильнішого. Саме так вважає герой повісті Захар Беркут, палко говорячи тухольцям свої останні слова: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». І це дійсно так, адже вони захищають свій «дім» від нападників, а значить, їх сила збільшується в декілька разів. У скрутну хвилину вся громада об’єдналась заради єдиної і величної мети, люди не зважали на загрозу своєму життю, не звертали уваги, що їх, може, чекає попереду смерть: «Товариші, сміло до останнього бою!».Мужні тухольці перемогли в цій битві з чисельними татарськими військами. Звичайно, що події, зображені у творі, це лише невеличка частинка героїчних сторінок української історії, але на її прикладі ми бачимо, як важливо бути всім разом.<span>Наприкінці повісті Іван Якович Франко звертається до майбутніх поколінь із проханням не втратити здобутків наших пращурів, а навпаки, продовжувати справу відродження Батьківщини: «Давнє громадянство давно забуте… Чи не нашім дням судилось відновити його? Чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив Захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби? »</span>
Головні герої оповідання Я. Стельмаха «Химера лісового озера або Митькозавир із Юрівки» Митько Омельчук і Сергій Стеценко Ці два героя дуже розумні і допитливі: з того що Митькозавра дізнавалися і полюбили зоологію і те що вони розумні означає що вони закінчили свою справу до кінця.Митько і Сергійко- вірні друзі. Це веселі і фантазери, дуже люблять пригоди особливо з митькозавром. Саме Митько вирішив поїхати до своєї бабусі в село відпочивати.
Сергійко більш спокійніший, але завжди підтримує свого друга і допомагає йому. Сергійко дуже добрий: коли Митько заснув на посту, Сергійко не став його будити, а вкрив ковдрою.
Я прочитала твір " Сліпий музикант " українського письменника Володимира Короленка . Він мені дуже сподобався , бо він розповідає про справжні цінності в житті людини . Хоча головний герой і був повністю сліпий від народження , він став справжньою людиною . В цьому йому допоміг дядько Максим . Він навчив хлопчика не зважати на свою сліпоту , а завжди йти вперед при будь-яких ситуаціях . Максим навчив хлопчика бути справжнім повноправним членом суспільства , незважаючи на свій суттєвий недолік . Дядько Максим навчив юнака цінувати життя й бути самостійним , вміти робити найпростіші дії . Отже , твір " Сліпий музикант " навчає нас справжніх цінностей в житті людини , які вона сама не в силах збагнути !
Коли ми щиро сміємося, гармонізується наше кров'яний тиск, послаблюється вплив стресу на наше життя, йде фізичне та емоційне напруження, поліпшується настрій, зміцнюється імунітет. Сміх стимулює фізичне зцілення.
