Головним героєм у цьому творі є отаман Гамалія.
Він не є конкретною історичною особою,це вигадиний образ.
Коли я читала вірш "Кольорові миші" я побачила не дуже привабливий пейзаж за вікном.Голі дерева,одне-однісіньке яблуко-недоквасвисить но голій яблуні.Сіре,дощове небо.Що тут говорити- цеж осінь.
Рефрен: «Було колись…»; • метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»; • епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»; • порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»; • звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»; • риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!»; • риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»
Джерело: http://dovidka.biz.ua/ivan-pidkova-shevchenko-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
<span>Прізвище В. Сосюри з французької на українську переінакшив:
В. Козацький писар</span>
<span>правдиве відображення дійсності, проблема взаємин людини і середовища, пояснення вчинків героя його соціальним походженням</span>