Постать головної героїнi - Наталки - зворушує i приваблює своїми чеснотами. Вона змальована як iдеал селянської дiвчини. Наталка увiбрала в себе усi найкращi риси жiнки: скромнiсть, чеснiсть, доброту, сердечнiсть та душевну силу. Разом з тим вона красива, розумна, моторна, дотепна, окрім того шанує матір і всіх старших себе, трудяща і завзята рукодільниця. Працьовитість дiвчини пiдкреслюється тим, що протягом усiєї п'єси вона не сидіть без діла: то шиє, то йде по воду. Наталка не шукає матерiального достатку, навпаки, на її думку в заможного чоловiка бiдна жiнка: "буде гiрше наймички, буде крiпачкою". Треба бути непересiчною особистiстю, щоб наважуватися виступати проти розповсюджених цінностей i захищати свої. <span> Особисто для мене вона уособлює не тільки ідеал жіночої краси, поміркованості та розуму, але й доводить як важливо боротися за своє кохання. Наталка, на мою думку, здійснила надзвичайний вчинок, пішовши на ризик і переступивши усі заборони. Дуже важливо пам’ятати, що коли мова йдеться про особисте щастя, треба бути сильною особистістю та прислухатися до своїх власних бажань. Людина сама знає, що для неї важливіше – гроші й матеріальний достаток, чи щастя поряд з коханим. </span> <span> Т</span>акож Наталка здатна до глибокої критичної оцiнки людей, а власнi вчинки дівчини доводять, що її слова не якась вiдсторонена вiд життя теорiя - Наталка i дiє так, як мислить: помiрковано, але рiшуче. Хоча це зовсiм не заважає їй мати почуття гумору - протягом п'єси вона неодноразово промовляє влучнi та дотепнi слова. Загалом мова Наталки гарна, багата i спiвуча, сповнена мудрими народними прислiв'ями.
План 1. На весні 2.Тугарин кремезний як дуб 3. Скромна та ніжна Мирослава 4.День ловлі Ведмедів 5. На дівчину напала скажена ведмедиця 6 Стародавнє село Тухня 7.Просить у Боярина руки його доньки
1) Він розіслав гінців і назначив кару сто нагаїв дротяних на спину. А коли від цього не здохне і продати його першому зустрічному татаринові
2)Бач, який тепер бадьорий! А на аркані у Непорадного, то скривився, начеб кислицю вкусив. А що, смакував козацький аркан? Ах, ви, чортові сини! Колись я з вами стрінуся. А особливо з цим паничем Сулеймановим. Ми собі ще поговоримо, і я тобі нагайки-дротянки пригадаю!