Реґіна — сирота, але вона тип психологічно нестійкий, слабкий, податливий, схильний коритися. Вона змалку звиклася з нещастями, змирилася з їх невідворотністю, не виробила в собі житейського імунітету.В образі Реґіни приваблює її глибокий внутрішній світ меланхоліка, здатність на справжнє почуття. Попри це, слабкість характеру невідворотно дається взнаки: дівчина навіть не думає протестувати намірам тітки видати її за зовсім чужу, незнайому людину, – попри те, що якраз перед цим вона зустріла своє кохання і усвідомила це. За такі речі життя карає. Десять років у холодних пазурах збоченця Стальського – це може й надміру жорстоко. Але завважмо: весь цей час вона не насмілися цьому протистояти інакше, як слізьми й самобичуваннями. Скажемо так: не насмілилася протестувати сама, наївно надіючись на доброго священика, що напоумить її потвору-чоловіка. Відтак же, коли Євгеній у хвилину психологічної слабкості, спричиненої враженням від раптової зустрічі з нею, пропонує Реґіні кинути все, вкрасти її і втекти світ за очі, вона лише спочатку реагує адекватно – охолоджує його хвилинний намір; насправді ж сприймає в глибині душі його слова за чисту монету і сподівається на них, – адже, прийшовши до Євгенія увечері напередодні вирішального для його кар’єри дня і “підставивши” його таким чином, вона підтверджує, що їй ідеться зовсім не про розлучення зі Стальським… Такі мазохістичні натури, доведені до крайньої межі відчаю, таки здатні на поступок, але – лише на один. Так сталося і з Реґіною: вона вбиває Стальського, але й самій їй після цього уже не жити.
<span>це слово чи словосполучення, завдяки особливій функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості та насиченості.Приклад: Прощавайте, сині гори, білії сніги.
</span>
Б. Наскільки я знаю, "Лісова пісня" - драма-феєрія, а в "Мартині Борулі" теж все невесело, бо не вдалось-таки старому Борулі дістати титул вільного буржуа
На русском напишу. Прости. Жил был Карлсон и однажды ему пришлось жить в подземелье, просто так ему захотелось. Он спустился и жил там неделю. Ему не понравилось потому что там было сыро и холодно. Никто не давал ему тортик и варенье, а так же он пожаловался что там не было его лучшего друга Малыша.
У гостро сатиричній байці «Олениця та Кабан» Григорій Сковорода засуджує пихатість та прагнення до титулів та інших зовнішніх ознак високого статусу. Коли Олениця називає кабана паном кабаном, той ображається і каже, що одержав титул барона. На то Олениця йому відповідає, що «Ми, прості, судимо не за одягом та словами, а за справами». Одержавши титул, Кабан так свинею і залишився, і вчинки його суто свинячі. "Який нечистий їм нашептав на вухо, що ім'я та одяг змінять їхнє буття, а не життя чесне, гідне чину?" - риторично питає Сковорода і цитує грецьке прислів'я: "Мавпа є мавпою і в золотім уборі".
