План
1. Хлопчик зустрів дідуся.
2. Дідусь розповів хлопчикові, що він побачив у лісі.
3. Зустріч із красою.
4. Хлопчик знайшов натхнення.
5. Де ж таємниця?
6. Нова зустріч з дідусем.
7. Відповідь старого.
Біжить, наче ошпарений
Співає, мов соловей
Працює, як віл
Говорить, як по писаному
План-характеристики образів Яви та Павла Іван Рева та Павло Завгородній — друзі-п’ятикласники. Пригода — невід’ємна частина життя хлопців. Риси характеру: а) доброта і чуйність; б) справедливість; в) винахідливість: г) гумористи, бешкетники, здатні на вигадку; д) зневажливо ставляться до навчання.
Примерные план сочинения на тему: «Берегини» домашнего костра.
а) Маруся Кайдашиха. Она была трудолюбивой и ловкой, но постепенно, когда «терлась вокруг господ», стряпая для них, научила манерности, льстивости, лености. Душа ее в плену мелкособственнической психологии: Мотрини родители богатые, а потому достойны уважения, а Мелашчине бедные, можно и пренебрегать ими. Это на первый взгляд. А как заглянут в дом, то можно убедиться: она не только не бережет мир, а и разрушает его в семье.
б) Мотря. (Карп полюбил Мотрю не за полные сундуки добра, а захарактер, за внешность. И «брикливисть» Мотри оборачивается в семейных ссорах эгоизмом, грубостью, жадностью, неуважением ко всеи родне. Даже детей и мужчин она одевала в короткие рубашки и штаны, так как экономила на них, хотя это было смешно и оскорбительно.
в) Мелашка. Мелашку сначала ввели в заблуждения внешние признаки благосостояния: большой дом, благосостояние. И за этой картиной очень быстро открылась для нее страшная правда: там нетлюбви. Некоторое время держалась она любовью к Лавринуа и его ласке. Тем не менее не выдержала и она. Когда она венулась домой из Киева, она больше не была той поэтической Мелашкою, которой весь мир улыбался. Она ссорится с Мотрей, она теряет прекрасные душевные качества.
Община села Семигори. Обычно община диктует моральные залоги, так как в неи живет народная мораль. Так было когда-то. Теперь каждый делит общее дело по принципу: разве мне одному это надо. Так совершают с тем горбом возле Кайдашевоа дома, об который все ломали телеги. Конечно, ссоры Кайдашев все осуждают, тем не менее разве и они сами не такие? Легко говорить о чужих проблемах. А о своих что и говорить. Об этом свидетельствует история баб Палажки и Прасковьи. Быт в их мировоззрении давно уже преобладает мораль. Такое следствие социальных сдвигов и влияния собственности на общество.
Общественное направление в решении проблемы жизни народа. Факты общественно-бытовой жизни народа подтверждают, что собственность искажает характеры и мировоззрение людей, но еще больше то социальное устройство, при котором человек теряется и деморализуется в борьбе за материальное.
«Джури козака Швайки» головні герої Пилип Швайка Василь Байлемів Мацик Левко Заярний Володко Кривопичко Лесь Одуд Тиміш Перепічка Штефан Вирвизуб Демко Дурна Сила дід Кібчик Всі ці козаки задерикуваті й гордовиті, але дружні й щирі, віддані й відкриті, прагнуть не здійснювати подвигів, а бути на своєму місці, при ділі, «що в тебе Богом закладено, віддати добрим людям» Одним із головних образів повісті є й Демко Дурна Сила, напрочуд сильний фізично та не надто метикуватий онук діда Кібчика. Демкова доля – це приклад того, що сили доброї людини можуть бути витрачені на марне та зле через її недосвідченість, і водночас вона засвідчує глибоку людяність і справедливість наших пращурів. Серед персонажів твору є й улюблені пись менником типи дідів-мудрагелів. Основу характеру діда Кібчика становить внутрішня потреба жити задля ближніх, передати набутий за довге життя досвід і мудрість. Його давній товариш волхв Кудьма, котрий «голова всьому», перед ким кожен із героїв, «як пташка на долоні», прихований і відсторонений від активних дій. Кудьма – таємний вихователь вовків, наділений Божим даром, книжник і цілитель, який знає таємниці минулого й майбутнього, людської душі й людської історії. Він причетний до всього, що діється, й водночас не діє ніде, бо кожен має сам обирати й вибудову вати свою долю. Та саме життя волхва Кудьми автор ставить за приклад як своїм героям, так і читачам: «Гарне життя прожив. Важке й чи сте. Може спокійно дивитися в очі пращурам своїм